Мобілізація
Останніми днями спостерігаю виття українського суспільства з приводу мобілізації
Та що там спостерігати гнівні пости, якщо й до цього громадяни обурювалися блок-постам чи повісткам на вулицях. Але зараз – то справжній клондайк «експертних» думок спеціалістів різного калібру і штибу. Як людина, яка з перших днів війни стала до лав ЗСУ і боронить Україну, маю вставити і свої п’ять копійок.
- В Україні йде війна. Не «СВО», не спецоперація з денацифікації, демілітаризації і децентралізації центрів прийняття рішень. Не військова операція на чужій території. Напали на нас. І напали не з добрими намірами. А з тим, що вбити, пограбувати, викорінити все українське, принести потворний «руський мир», зробити з України суцільний Бахмут, Бучу чи Маріуполь. Ви цього не знали?
- росія – величезна країна, і людського ресурсу там набагато більше. А дякуючи тому, що там уже давно панує путінський «руський мир», стадо дикунів досить охоче лізе в чужу країну – хто підзаробити, хто вкрасти унітаза чи пралку, кому пообіцяли звільнення з в’язниці. Тому мобілізаційний ресурс там значно потужніший.
- Війна не буває без втрат. На жаль, вони є і з нашої сторони. Є ті, хто назавжди лишився у строю, є такі, хто втратив ногу чи руку, хто поклав здоров’я на цій війні. І від цього нікуди не дітися.
- Є ті, хто вже майже два роки на передку. І вони стомилися. А ще не розуміють, чому мають два роки сидіти в окопах/землянках/жити серед поля/на полігоні/і лісі чи ще деінде і чим вони гірші тих молодиків, які займаються в залах-гуляють в генделиках-роблять селфі і продовжують жити, роблячи вигляд, що війни не існує. Повірте, вони дуже стомилися, як фізично, так і морально і хлопчина з окопу під Авдіївкою такий самий, як качок в столичному спортзалі.
- Нам потрібна мобілізація. Хто би з вас що не казав. Інакше у нас тут буде Буча, Маріуполь і Бахмут, а то і ще гірше, коли орда дикунів прийде в тил.
- Що сказав Залужний-Безугла-Буданов-дядя Вася з першого підёїзду-тьотя Соня с Одеського привозу - не важливо. Нам треба мобілізація і крапка.
І найголовніше, все більше і більше знайомих з мого оточення морально готують себе до того що вони будуть мобілізовані до лав ЗСУ і це не може не тішити. Слава ЗСУ!
Юрій АТАНОВ
Та що там спостерігати гнівні пости, якщо й до цього громадяни обурювалися блок-постам чи повісткам на вулицях. Але зараз – то справжній клондайк «експертних» думок спеціалістів різного калібру і штибу. Як людина, яка з перших днів війни стала до лав ЗСУ і боронить Україну, маю вставити і свої п’ять копійок.
- В Україні йде війна. Не «СВО», не спецоперація з денацифікації, демілітаризації і децентралізації центрів прийняття рішень. Не військова операція на чужій території. Напали на нас. І напали не з добрими намірами. А з тим, що вбити, пограбувати, викорінити все українське, принести потворний «руський мир», зробити з України суцільний Бахмут, Бучу чи Маріуполь. Ви цього не знали?
- росія – величезна країна, і людського ресурсу там набагато більше. А дякуючи тому, що там уже давно панує путінський «руський мир», стадо дикунів досить охоче лізе в чужу країну – хто підзаробити, хто вкрасти унітаза чи пралку, кому пообіцяли звільнення з в’язниці. Тому мобілізаційний ресурс там значно потужніший.
- Війна не буває без втрат. На жаль, вони є і з нашої сторони. Є ті, хто назавжди лишився у строю, є такі, хто втратив ногу чи руку, хто поклав здоров’я на цій війні. І від цього нікуди не дітися.
- Є ті, хто вже майже два роки на передку. І вони стомилися. А ще не розуміють, чому мають два роки сидіти в окопах/землянках/жити серед поля/на полігоні/і лісі чи ще деінде і чим вони гірші тих молодиків, які займаються в залах-гуляють в генделиках-роблять селфі і продовжують жити, роблячи вигляд, що війни не існує. Повірте, вони дуже стомилися, як фізично, так і морально і хлопчина з окопу під Авдіївкою такий самий, як качок в столичному спортзалі.
- Нам потрібна мобілізація. Хто би з вас що не казав. Інакше у нас тут буде Буча, Маріуполь і Бахмут, а то і ще гірше, коли орда дикунів прийде в тил.
- Що сказав Залужний-Безугла-Буданов-дядя Вася з першого підёїзду-тьотя Соня с Одеського привозу - не важливо. Нам треба мобілізація і крапка.
І найголовніше, все більше і більше знайомих з мого оточення морально готують себе до того що вони будуть мобілізовані до лав ЗСУ і це не може не тішити. Слава ЗСУ!
Юрій АТАНОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |