Місцеві ради Чернігівщини: лідери та аутсайдери з відкритості

Українське законодавство за останні кілька років має багато нововведень, що зобов’язує органи місцевого самоврядування ставати більш відкритими в своїй діяльності та розширює можливість громадян вливати на місцеву політику.

Проте на місцях обрані посадовці далеко не завжди адекватно реагують на законодавчі зміни та не поспішають імплантувати законодавчі норми до місцевих нормативно – правових актів.

Розглянемо місцеві органи влади Чернігівської області, які були охоплені дослідженням громадської коаліції «Прозорі ради»: Чернігівська, Ніжинська, Прилуцька, Новогор-Сіверська, Новіська, Менська та Городнянська.

Громадськими експертами були проаналізовані регламенти роботи рад, їх виконавчих комітетів та постійних комісій, Статут громад ( за наявності) інші нормативно-правові акти.

Найбільш відкритою та прозорою в своїй діяльності, в порівняні з іншими, радами виглядає Чернігівська міська рада. В місцевих актах відображені більшість визначених законом антикорупційних запобіжників – визначений порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, відсутні будь-які обмеження щодо доступу громадян на пленарні засідання місцевої ради, виконавчого комітету, визначений строк оприлюднення ухвалених рішень місцевою радою, закріплений механізм проведення громадських слухань за ініціативою громадян та порядок подання проектів рішень шляхом місцевих ініціатив чи електронної петиції. Рада приймає участь у в системах електронних закупівель, забезпечила відео трансляцію пленарних засідань та оприлюднює результати поіменного голосування депутатів.

З невеликим відставанням по відкритості за Чернігівською міською радою йдуть міські ради Ніжина і Прилук. В них також імплементовані більшість вищезазначених пунктів.
Водночас треба розуміти, що добре місцеве законодавство не дає стовідсоткової гарантії відкритості роботи ради, багато залежить ще від практичної реалізації закріплених норм.

Гіршою є ситуація з закріпленням антикорупційних норм в місцевому законодавстві в менших районних центрах Чернігівської області. Так у місті Новгород-Сіверський, згідно дослідження коаліції «Прозорі ради», нормативні акти містять лише половину з обов’язкових норм. Наприклад, не забезпечений безперешкодний механізм присутності громадян під час засідань виконкому міської ради, не закріплена норма про своєчасне оприлюднення проектів рішень та ухвалених рішень згідно закону «Про доступ до публічної інформації», поки немає Статуту територіальної громади , а відтак відсутня можливість проведення громадських слухань чи подання громадянами проекту рішень шляхом місцевої ініціативи чи петиції.

На одному рівні з Новогородом-Сіверським щодо відкритості роботи ради перебуває і Менська міська рада, дещо гірша ситуація в Носівці.

Але найменше враховані антикорупційні запобіжники в Городні. Таке враження, що посадові особи місцевого самоврядування та депутати взагалі не реагують на зміни в країні. Їх регламенти роботи не змінюються вже протягом років, а просто перезатвреджуються новою каденцією ради. Такими діями Городнянська влада грубо порушує низку законів України: Про місцеве самоврядування в країні», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про запобігання корупції», «Про здійснення державних закупівель» та інших.