Міліція оголосила в розшук 11 агентів ГРУ – ФСБ

Зараз вони числяться «міністрами ДНР», але очевидно, що й до сьогодні вони були на службі у Кремля, в його спецслужб. Тож, хоч і через рік, але наша міліція таки оголосила в розшук 11 міністрів терористичного угрупування ДНР.

Запам’ятаємо імена ворогів України і подивимося де вони маскувалися, працюючи агентами ГРУ Російської Федерації.

Євгєній Файницький, 1977 року народження, житель Харкова, легалізований був керівником юридичного департаменту Сергія Курченка – молодого сподвижника Януковича, через якого з українського бюджету викачувалися мільйонні кошти.

Максим Савенко, 1976 року народження, був легалізований в Донецьку підприємцем, а зараз числиться міністром агропромислового розвитку терористичної групи ДНР.

Міхаїл Мішін, 1968 року народження, що не завадило найменувати його «міністром молоді і спорту ДНР». Колишній український футболіст, в якості агента працював у Макіївці у міській раді.

Єкатєріна Філіпова, 1988 року народження, а вже загітована «руськім міром» - світом насильства, війни і злиднів. Зараз числиться «міністром юстиції», а була в Донецькій адвокатській юридичній групі.

Алєксєй Дикий, 1974 року народження, «міністр внутрішніх справ ДНР» - був інкорпорований в міліцію часів Януковича. Житель Макіївки. Організатор знущання над українськими військовополоненими на марші в Донецьку.

Ольга Маліновская, 1965 року народження, успішно виконувала завдання агентури ГРУ в Донецькій обласній адміністрації, а зараз – «міністр праці і соціальної політики ДНР».

Євгенія Самохіна, 1974 року народження, також маскувала агентурну діяльність як підприємець. Зараз – «міністр економічного розвитку ДНР».

Алєксандр Парєцкій, 1985 року народження, житель Макіївки, був засланий у творчу сферу Донеччини, зараз – «міністр культури ДНР».

Віктор Кучковой, 1967 року, успішно працював на агентуру ворожої держави, отримуючи зарплату в Донецькій обласній адміністрації, зараз – «міністр охорони здоров’я ДНР».

Кожен громадянин України має за правило затримати цих ворогів нашої держави, як терористів.

До речі, їх імена та прізвища нами подаються в українській транскрипції, але зі збереженням їх російської вимови. Так для них природніше… А для українців – чистіше для санітарії мови.