Ми зі Джо Стадвеллом - порохоботи?

Ми з Порошенком однакові книжки читаємо? :)

Отже, цитати: "...1993 року, коли МВФ та корейські проринкові економісти переконали уряд Кім Йон Сама зняти контроль із капіталу й дерегулювати короткочасні іноземні позики. Саме це рішення призвело до хвилі короткотермінових зовнішніх боргів, що накрила Корею від 1994 до 1997 року".

У Таїланді, що ніколи не був навіть колонізований, МВФ та Світовий банк виступали за посилену дерегуляцію фнансового сектору і "у 80-х роках майже всі економісти, прийняті на роботу в уряд і Банк Таїланду, навчались у США та були вірними прихильниками ідеї зосередженої на дерегуляції фінансової політики". Як наслідок - криза і перебування Таїланду на задах економічного розвитку.

Потерпіть ще трохи цитат :)

"Коли криза набрала обертів і МВФ довелося відповідати на її виклики, експерти Фонде ще не мали гарних ідей стосовно того, що робити, оскільки, подібно до професора Франкенштейна, інструментами своєї політики дерегуляції власноруч свторили нового монстра. ...Жорстка економія МВФ лише придушила економіку".

Що ж робити? Автор радить ...брехати: "Держави можуть бути успішними лише в брехні. Вони мають підписуватися під економікою "вільних ринків", нав'язану багатими, одночасно дотримуючись політики інтервенцоналізму, яка насправді порібна, щоб розбагатіти. Складно рекомендувати брехню, але в цьому випадку доводиться. Альтернатива - повстати проти західної інтелектуальної гегемонії та дражнити своєю риторикою США, як робили Мао, Сукарно й Махатхір, що є справжнім безумством. Значно краще взяти сторінку з книги про Пак Чон Хі чи про сучасний Китай: публічно проголосити важливість вільного ринку, а далі тихцем займатися власними справами".
Джо Стадвелл. "Чому Азії вдалося?". Вид- во "Наш формат", 2017.

А тепер кажіть, що я порохобот :)

Василь ЧЕПУРНИЙ