"Ми чесно йшли..." - чернігівському РУХу 25 років

Згадуючи минуле, поневолі напрошуються аналогії на тему - благими намірами моститься дорога в пекло, або - думали зробити як краще, а вийшло як завжди. 
Рух за перебудову СРСР закінчився розвалом великої держави і погіршенням життя людей. Київський майдан в намаганні зробити Україну кращою теж привів її до розколу і зубожіння як держави, так і простих людей. Сьогдні найбільш єфективну "інформаційну війну" проти нової влади ведуть комунальщики, сповіщаючи про підвищення в рази своїх тарифів.
І Рух і КПУ, найбільш активні "перебудівники",  відходять у небуття. 
Підтверджується аксіома про те, що коли за справу беруться  люди не дуже мудрі, але затяті та безкомпромісні, то з багатьох можливих варіантів випадає найгірший.

Рух і Майдан не тотожні явища. Хай би Майдан переріс у Всеукраїнський Рух!
Аж ні. Не потрібна легітимація енергії мас тим, хто не хоче " жити по-новому ".
Тож берімо приклад з НРУ!

У моєму селі хліб привозили раз на два дні і всім не вистачало. На полицях магазинів до розвалу Союзу були часто тільки оцет і одного виду консерва. Купити машину - хоч так, хоч пральну без блату було неможливо. Наші юнаки гинули в Афгані і не тільки. Українські дисиденти сиділи в концтаборах...Пане Іване, ви точно жили в СРСР чи в якійсь іншій країні?

Так, пане Василю, я жив в СРСР. Я старший за Вас, тому бачив і знаю більше Вас.
Я бачив Україну після війни практично повністю знищену. Після війни Україна починала з нуля. В нашому селі Корюківки не було, але нашу хату розбомбили і ми деякий час жили в землянці.
Хліба нам ніхто не привозив, щоб його спекти, я на ручнрму жорні молов зерно, з якого мама пекла хліб у вигляді перепічки. Інколи з ячменю, інколи з вівса. Товарів ширвжитку ніяких не було, все робилося вручну. Переможного 45-го року я пішов до першого класу в зшитих мамою полотняних штанях, викрашених бузиною, в полотняній же зшитою мамою сорочці і босий. Ви не бачили, а я бачив як жінки  гуртом тягали кінський плуг і деревяниі борони. 
А потім я бачив як Україна піднімалася, росла, квітла і багатіла. Напередодні незалежності Україна з післявоєнного нуля піднялася до сьомої єкономіки у світі.
Ви не знаєте, а я знаю, що Шелеста зняли з роботи за "економічний націоналізм" - зумів зробити так, що Україна зі всесоюзного бюджету отримувала більше, ніж туди вносила, а сьогодні Україна, як старчиця з протягнутою рукою випрошує кредити по всьому світі. І мені це не подобається!
Ви не знаєте, а я знаю, що за 10 років правління Щербицького виробництво сільгосппродукції і продовольства в Україні виросло вдвічі, а промислове вчетверо, а сьогодні економіка України падає, народ вимирає та розбігається, а держава розвалюється. І мені це теж дуже не подобається!
Ви, пане Василю, ще багато чого не знаєте, тому й тратите свої зусилля даремно, бездарно і безрезультатно.

Річ у тому, що молодь цими спогадами не нагодуєш. Їй потрібен сьогодні реальний позитив, який вони порівнюють не з минулим нашої молодості, а з сучасним життям у нормальних країнах. Ми нормальні?

я теж знаю - за що зняли Шелеста: за книгу "Україна моя радянська". Я знайомий був зі справжнім її автором. А від зростання виробництва при  Щербицькому мій батько в селі не переставав отримувати максимум 100 рублів за цілоденну колгоспну працю, і полиці магазинів на багатіли - за ковбасою треба було їхати в Київ, а за джемперами у Бобруйськ. Від успіхів влади при Щербицькому багатіли радянські бонзи, які ті успіхи напрвляли на війни в Анголі, Афганістані, Ефіопії, В'єтнамі тощо. Так що не бачу жодних підстав радіти успіхам влади Щербицького і радий, що доклався до розвалу тієї антилюдської системи