Меморіальну дошку в пам'ять про героя російсько- української війни

Минула річниця з дня трагічної загибелі воїна під Дебальцево. Тож у рідному селі Мрин Носівського району було встановлено меморіальну дошку в пам’ять про Героя.

На подвір’ї Мринського ПТУ зібралося багато молоді й старшого покоління, аби вшанувати пам’ять про свого односельця Владислава Живковича. Це вже вдруге за останні декілька місяців у селі Мрин Носівського району встановлюють меморіальну дошку, аби увічнити пам’ять про Героя. Перший раз — на будівлі сільської школи. Тепер це приміщення профтехучилища, де колись навчався мужній захисник України. 18 лютого минула річниця з дня трагічної загибелі Владислава.

Владислав Живкович народився 30 липня 1975 року у м. Ангарськ Іркутської області. З 4-х років проживав у селі Мрин Носівського району. Звідси був призваний до лав Збройних Сил України. Залишився на службі у навчальному центрі «Десна», 101-й бригаді, 30-й автобазі, центрі забезпечення Міністерства оборони України. У грудні 2014 року, після наполегливих клопотань, відправився у зону АТО у складі 25-го батальйону «Київська Русь». Під час мінометного обстрілу поблизу селища Рідкодуб Дебальцевського плацдарму при виході з оточення Владислав загинув. Бойові побратими спеціально приїхали до села, аби вшанувати свого друга. Вони не були багатослівні, адже в їхніх серцях і досі ятрять рани пережитого, та про Владислава Живковича говорили, що він був справжнім чоловіком та істинним патріотом, мав репутацію доброї людини з лагідним та веселим характером.

Тепло відгукувалися про відданого патріота учителі навчального закладу, представники Носівського районного військкомату. А мати Героя Світлана Живкович подякувала усім за глибоку шану до її сина й запевнила, що Владислав буде жити доти, доки житиме світла пам’ять про нього. Тож квіти й запалені свічки – як символ вдячності й вічної пам’яті про нашого захисника – вкотре нагадують: Герої не вмирають, пам’ять про них жива!My WebPage