Малопомітні крилаті розвідники

Однією з особливостей антитерористичної операції на Сході нашої країни стало активне застосування безпілотних авіаційних комплексів (БпАК), які продемонстрували високу ефективність під час виконання широкого спектра завдань

Сьогодні вже неможливо уявити наші Збройні Сили без цього виду військової техніки. З перших місяців АТО військо відчувало величезну потребу в безпілотниках, що стало поштовхом до їх швидкого виробництва. Наразі Україна входить до п’ятдесятки світових країн, спроможних виробляти власні безпілотники. А від початку АТО кількість українських підприємств, які здійснюють такі розробки, збільшилася в рази

Зазвичай перед постачанням БпЛА у військо кожен новий зразок має пройти низку випробувань, метою яких є детальне оцінювання їхніх бойових, технічних, експлуатаційних та інших характеристик. Щоправда, ми знаємо, що волонтери часто везли у війська неперевірені зразки. Звісно, це їм не як докір. Але треба розуміти: для того щоб від безпілотника була користь, замало тримати його в руках. Потрібно знати, які можливості цього «птаха», і треба мати навчених операторів. Головною спеціалізованою установою з проведення всіх видів випробувань нових зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) є Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України (ДНВЦ ЗСУ).

— Протягом останніх двох років фахівцями ДНВЦ ЗСУ було проведено понад 30 випробувань нових зразків БпАК різних класів вітчизняного та іноземного виробництва. Зокрема, таких як А1-С «Фурія», А1-СМ, «Мара-2М», «Лелека-100», UA-Beta, Patriot-RV010, Observer-S, Spektator-M, ACS-3, PD-1, PC-1, ASU-1 Valkirja, X-1, X-2, «Ятаган-2», Hawk, Spy Arrow, Arrow Lite, Sky Ranger, SELENA, SILENT FALCON, Schiebel S-100 Camcopter, ATLAS тощо, — зазначив керівник центру полковник Володимир Башинський.

Сучасний БпАК — це складний інтегрований комплекс, до складу якого входять: безпілотний літальний апарат (БпЛА), оснащений бортовим обладнанням комплексної системи керування (до речі, безпілотників може бути два або навіть три); наземна система управління (пункт управління, оператор); корисне навантаження (цільове спорядження для виконання безпілотником завдань); підсистема зв’язку та підсистема запуску й посадки БпЛА.
Щодо підсистеми зв’язку, то зазвичай вона складається з двох радіоканалів: командного та інформаційного, утворених відповідними радіолініями й апаратурою прийому, обробки й передачі даних. Командний радіоканал призначений для передачі сигналів керування БпЛА з пункту управління на його бортову апаратуру. За цими командами безпілотник здійснює маневри, змінює висоту, курс і швидкість польоту, а також відпрацьовується зміна режимів роботи розвідувальної та іншої апаратури. Інформаційний канал відповідає за передавання сигналів від бортових інформаційних систем. Обслуговувати сучасний БпАК залежно від складності його конструкції та завдань можуть як одна людина, так і екіпаж із кількох осіб.

Відповідно до Національного стандарту України, БпЛА класифікують за призначенням, масштабом завдань, місцем базування, принципом створення підйомної сили, кількістю застосувань, типом двигунів, максимальною злітною масою, максимальною висотою польоту, максимальною швидкістю польоту, максимальним часом польоту, способами зльоту та посадки, типом системи керування польотом, типом цільового спорядження й типом засобів бойового навантаження.

Начальник відділу наукових досліджень та випробувань безпілотних авіаційних комплексів ДНВЦ ЗСУ підполковник Юрій Камак розповів про деякі обов’язкові вимоги до тактико-технічних характеристик БпЛА, щоб він міг претендувати на підсилення українського війська. Наприклад, безпілотник-розвідник «поля бою» має безперервно знаходитися в повітрі не менше ніж 2 години, скритно вести якісну фото- та відеозйомку як вдень, так і у ночі на мінімально безпечній для себе висоті, яка становить 500–600 метрів, та передавати отриману інформацію в режимі реального часу на дальність не менше як 15 км. Маючи такі характеристики, дослідний зразок БпАК потрапляє до ДНВЦ ЗСУ. Випробувальна бригада центру відповідно до Програми випробувань, складеної на основі методик оцінювання, ретельно вивчає та експериментально, в ході натурних випробувань перевіряє бойові, технічні, експлуатаційні характеристики наданого виробником зразка БпАК. Залежно від результатів випробувань наданий зразок ОВТ або повертають виробнику на доопрацювання й усунення виявлених недоліків, або допускають до підконтрольної експлуатації у військах. Робота з удосконалення такого БпАК триватиме весь час перебування зразка у військовому підрозділі, доки не відбудуться його державні випробування. Саме за їх підсумками зразок може бути прийнято на озброєння Збройних Сил.

Як стверджує підполковник Юрій Камак, результати випробувань переконливо доводять, що чимало зразків безпілотників вітчизняного виробництва нічим не поступаються своїм зарубіжним аналогам, які коштують набагато дорожче.

Фахівець також розповів, що особливо актуальними на сьогодні в районі АТО є розвідувальні безпілотники, які за масштабом дії класифікують як «поля бою» (з радіусом дії до 15 км) і «тактичні» (з радіусом дії від 15 км до 80 км). Такі БпЛА виконують завдання розвідки (передають у будь-який час доби інформацію в режимі реального часу, здійснюють фото- й відеозйомку), корегують вогонь артилерії й допомагають в оцінюванні результатів вогневих ударів. Наразі у підрозділах українського війська, які виконують бойові завдання на Сході нашої країни, належну роботу демонструють розвідувальні безпілотники вітчизняного виробництва, серед яких БпАК («поля бою»): А1-С «Фурія», Spectator-М, «Мара-2М», «Лелека-100», а також польський БпАК Fly Eye та ближчий за своїми ТТХ до «тактичних» український БпАК PD-1. Підсистема зв’язку останнього забезпечує радіус дії до 50 км.
В Україні також доволі успішно відбуваються роботи з розробки ударних БпЛА. Такі комплекси потребують установлення складних систем прицілювання та наведення, а також (ураховуючи невелику масу самого літального апарату) розробки спеціальних боєприпасів. На думку фахівців випробувального центру, виробництво ударних БпЛА є доволі вузьким напрямком розвитку. Адже, зважаючи на маленьке корисне навантаження, такі безпілотники може бути використано тільки для виконання спеціальних завдань.
Останнім часом популярності набувають ударні БпЛА-«камікадзе» одноразової дії. Такими є вітчизняний ударний БпЛА «Ятаган-2» та БпЛА Warmate спільної розробки польської компанії WB Electronics та ПАТ «ЧЕЗАРА». Радіус дії БпЛА Warmate становить до 10 км, маса — 4 кг, цільове спорядження — 0,7 кг (кумулятивної або осколкової дії), час перебування в повітрі — до 30 хв. Наведення безпілотника на ціль оператор здійснює за допомогою пульта управління.

Загалом успішний досвід застосування безпілотників у районі АТО засвідчує, що в найближчій перспективі серед пріоритетів розвитку українського війська буде й оснащення його підрозділів безпілотними авіаційними комплексами різного призначення. І на цьому шляху вже зроблено перші кроки: до бригадної ланки введено підрозділи БпАК. Тому гостро постало питання підготовки фахівців з експлуатації таких комплексів. Їх готуватимуть у Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова. Але повноцінною така підготовка, вочевидь, стане лише після прийняття на озброєння ЗС України визначених зразків безпілотних комплексів та з початком їх серійного виробництва. Сьогодні ж підготовкою операторів БпАК, яких вибирають з-поміж військовослужбовців-контрактників, займаються безпосередньо компанії — виробники безпілотників. І це зрозуміло, адже хто, крім них самих, краще знайомий з особливостями експлуатації власних безпілотних комплексів? Також розв’язанню проблем із підготовкою обслуги БпАК допомагає те, що більшість випробувачів ДНВЦ ЗСУ не тільки пройшли навчання на таких курсах, а й допідготовку та здобули кваліфікацію інструкторів. Це надає їм право застосовувати свій досвід і знання для навчання фахівців з експлуатації БпЛА.

Торік мобільні тренувальні групи від ДНВЦ ЗСУ здійснювали відбір кандидатів та підготовку операторів БпАК безпосередньо в підрозділах військових частин, які виконують бойові завдання в районі антитерористичної операції. Перевагу в процесі відбору кандидатів на навчання віддавали військовослужбовцям із технічною освітою. Сама підготовка мала три етапи. На першому етапі майбутніх операторів тренували на комп’ютерному тренажері, на другому — навчали управляти навчальним безпілотником, і тільки на третьому, завершальному, їм уже довіряли керувати справжнім бойовим БпЛА. Багато уваги під час підготовки приділяли навчанню обслуги безпілотних комплексів діяти в нештатних ситуаціях, оскільки саме такі навички здебільшого і стають у пригоді в бойовій обстановці. Торік, перебуваючи в одній з військових частин, дислокованих на Донбасі, представник підприємства-виробника безпілотників підняв літальний апарат у повітря. І коли в управління технікою втрутилася ворожа система подавлення координат, він виявився не готовим до виконання польоту без супутникової системи навігації та передав керування безпілотником військовому оператору.

Деякі ділянки місцевості в районі проведення АТО майже цілодобово перебувають під впливом ворожих засобів РЕБ. І саме в таких умовах, на найбільш важливих напрямках доводиться працювати нашим військовим операторам БпАК.

Тому, коли нещодавно іноземний фахівець підприємства — розробника БпАК почув від військового оператора вітчизняного комплексу про виконання впродовж 2 годин бойового завдання в умовах повного придушення сигналів супутникових навігаційних систем, він був приголомшений. І у відповідь на свої слова щодо «неможливості виконувати політ у таких умовах», почув: «Так ми тут завжди так літаємо...»

Андрій ЛИСЕНКО
«Народна армія»