Малюнок ДаВінчі на фронті

На позиціях метушня. В ефірі тиша. Бійці набивають магазини, тягнуть розпаковані цинки та коробки з кулеметними лентами. Адреналін зашкалює. Займаємо позиції в тісних траншеях на висоті. Тільки би ДШК не підвів... "Дашка" клинить, бо вже давно відстріляла свій ресурс. Всі вмотивовані і сконцентровані. Останні приготування...

Команда по рації і через секунду позиції "народной рєспублікі" вже приймають шквальний вогонь з десятків одиниць української стрілецької зброї одночасно. Важливо не дати сепарам огризатися, їх треба притиснути до траншей, відігнати від бійниць, вони не мусять бачити що відбувається...

Пішли в хід димові шашки - диму треба багато. Стрілянина трохи приглушує гуркіт танкового двигуна. Із зеленки танчик просувається прямо під нашу висоту на заздалегіть підготовлену спеціально для нього позицію. Мета всієї метушні - прикрити танк. "Дивіться уважно. Головне не провтикайте ворожий РПГ", - наказував Давінчі. Сепари відстрілюються, солоний піт заливає очі, від шуму позакладало вуха, але бійці вдивляються вперед і "насипають" як можуть із уже гарячої від пострілів зброї. Танк один і його треба вберегти.

Сепарські бетонні укриття розлітаються від залпів Т-64.

Молодий ротний ДаВінчі корегує вогонь гармати.
Відстрілявшись за кілька хвилин, цілий і неушкоджений танк мчить назад до лісу.

А ми, прихопивши тільки зброю, втомлені, але задоволені летимо по траншеях униз до бліндажів. Пусті ленти та магазини позбираємо потім - сепари розгорнули мінометні розрахунки.

1 листопада відсяткував уродини один з найталановитіших командирів російсько-української війни, командир Першої Окремої Штурмової Роти ДУК "Правий Сектор", Дмитро Коцюбайло, позивний ДаВінчі. Його авторитет на фронті шалений. Його підрозділ один з найбоєздатніших. Якби він не був військовим, то був би художником. Йому ще тільки 23.

1 грудня 2021 року ДаВінчі було нагороджено званням Героя України!

Володимир БРЮХОВЕЦЬКИЙ