Лікуйтеся хмелем!
Хміль здавна відомий в Україні як декоративна рослина. Він прикрашає оселі, паркани в багатьох місцевостях. Лікарською сировиною є шишки хмелю, які слід збирати не повністю дозрілими (саме о цій порі), коли вони мають зеленувато-жовтий колір. Іноді збирають коріння, листя і суцвіття.
Настої і відвари шишок мають протимікробну, сечогінну, протизапальну, спазмолітичну, болезаспокійливу, заспокійливу і загальнозміцнювальну дію, застосовуються при запальних захворюваннях жовчного міхура, нирок і печінки, катарах і гастритах, виразковій хворобі. Хміль підвищує секрецію шлункового соку і апетит.
Настій незрілих суплідь лікарі рекомендують застосовувати при туберкульозі легень і шкіри, малярії, тромбофлебіті, а зовнішньо — для виведення вугрів, пігментних плям і для зміцнення коренів волосся.
Протизапальні, болезаспокійливі, бактерицидні і антиалергічні властивості шишок хмелю обумовлюють їх терапевтичну ефективність при захворюваннях шкіри і слизових оболонок, що супроводжуються запальними ураженнями, алергічними проявами, сверблячкою та іншими симптомами. Особливо гарні результати спостерігаються при лікуванні алергічних і професійних дерматитів, дистрофічних процесів на слизових оболонках та шкірних покривах.
Водні настої з дозрілих суцвіть хмелю призначають для покращення апетиту, поліпшення травлення при гастритах, гастроентеритах, при хворобах жовчного міхура і печінки. Досить часто шишки хмелю використовують спільно з іншими лікарськими рослинами при захворюваннях сечовивідних шляхів і нирок як протизапальний, сечогінний засіб.
Настій із шишок хмелю
Спосіб приготування: 1 столову ложку подрібнених суцвіть хмелю залити 200 мл окропу і нагрівати на водяній бані протягом 15 хв., охолодити, профільтрувати. Пити по 1/4 склянки тричі на день до їди. Для зовнішнього застосування настоєм змочують марлеву пов’язку.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |