Куліш, інфікований Пушкіним
Інколи совєтські прибамбаси зрозуміти неможливо. Ну, коли уродженка Сосниччини :) Алєксандра Коллонтай пропагувала свобідну любов - це ще зрозуміти можна, не при феміністках згадуючи :) А ось коли комунія забороняла 22 травня українцям спогадувати перепоховання Шевченка з Петербурга в Україну - логіку такої заборони зрозуміти неможливо...
Але сьогодні я про Шевченка і Куліша. Останній був інфікований захопленням Пушкіним - що є явною познакою його червоточини. Тож не дивно, що його гризла заздрість до Шевченка - аж до того, що він, зрештою, Петра I і Катерину II став вихваляти у праці "История воссоединения Руси" (сама назва чого варта!). Нагадаю, що натомість для Шевченка Петро "це той Первий, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову- сиротину". Для Тараса Катерина - голодна вовчиця, а Панько доказував, що поема "Великий льох" є історично несправедливою. Ба, на гадку цього русифікатора Польщі (за що його критикував різко Франко), Шевченко "ішов врозріз з українським народом". Та й взагалі назвав його музу напівп'яною...
От чого комуністи заборонили Куліша та ще й проголосили його буржуазним націоналістом? Не був він ним - його захоплення козацтвом закінчилося після геть несуворого заслання в Тулу, де він мав і роботу. До речі, царській охранці треба віддати належне - на відміну від комуністів, вона добре розбиралася хто є хто і Шевченка покарала не трирічною висилкою до Тули, а багаторічним засланням у солдати, в голі степи, у муштру, із забороною писать і малювать... Бо він, а не Куліш, був небезпекою для імперії.
Куліш сам, бувало, реально оцінював себе і Шевченка, називаючи себе козаком - кармазинником (тобто упривілейованим), а Тараса - низовим курінником, січовиком. "Куліш походить з того козацтва, що радувало з царськими боярами, спорудило цареві Петру "Малоросійськую колегію", помагало цариці Катерині писати "Наказ"...". Самокритично.
До речі, зверніть увагу, Куліш не називає Тараса селянином, тим паче кріпаком - це до дискусії про його походження...
Шевченко, до речі, реально оцінював свого товариша, пишучи: "Треба почекати на Куліша... Він, хоч і жорстоко, деколи скаже правду, зато йому не говори правди, якщо хочеш зберегти з ним добрі відносини" (зі "Щоденника").
А коли Шевченко запросив Куліша приїхати з ним зустрітися після заслання (бо самого Шевченка ні до Москви, ні до Петембурха не пускали), Куліш погеньбував чи забоявся: "як піде слава, що вже й тепер до тебе збираються земляки. як жиди до рабіна".
Ні, Куліш, безумовно, видатний українець - його перший український історичний роман "Чорна рада", переклади Шекспіра та Біблії лишаться назавжди в українській скарбниці. Але ... Куліш - не Шевченко. Недарма Тарас Пушкіна не любив, а Куліш ним його міряв...
Василь ЧЕПУРНИЙ
Але сьогодні я про Шевченка і Куліша. Останній був інфікований захопленням Пушкіним - що є явною познакою його червоточини. Тож не дивно, що його гризла заздрість до Шевченка - аж до того, що він, зрештою, Петра I і Катерину II став вихваляти у праці "История воссоединения Руси" (сама назва чого варта!). Нагадаю, що натомість для Шевченка Петро "це той Первий, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову- сиротину". Для Тараса Катерина - голодна вовчиця, а Панько доказував, що поема "Великий льох" є історично несправедливою. Ба, на гадку цього русифікатора Польщі (за що його критикував різко Франко), Шевченко "ішов врозріз з українським народом". Та й взагалі назвав його музу напівп'яною...
От чого комуністи заборонили Куліша та ще й проголосили його буржуазним націоналістом? Не був він ним - його захоплення козацтвом закінчилося після геть несуворого заслання в Тулу, де він мав і роботу. До речі, царській охранці треба віддати належне - на відміну від комуністів, вона добре розбиралася хто є хто і Шевченка покарала не трирічною висилкою до Тули, а багаторічним засланням у солдати, в голі степи, у муштру, із забороною писать і малювать... Бо він, а не Куліш, був небезпекою для імперії.
Куліш сам, бувало, реально оцінював себе і Шевченка, називаючи себе козаком - кармазинником (тобто упривілейованим), а Тараса - низовим курінником, січовиком. "Куліш походить з того козацтва, що радувало з царськими боярами, спорудило цареві Петру "Малоросійськую колегію", помагало цариці Катерині писати "Наказ"...". Самокритично.
До речі, зверніть увагу, Куліш не називає Тараса селянином, тим паче кріпаком - це до дискусії про його походження...
Шевченко, до речі, реально оцінював свого товариша, пишучи: "Треба почекати на Куліша... Він, хоч і жорстоко, деколи скаже правду, зато йому не говори правди, якщо хочеш зберегти з ним добрі відносини" (зі "Щоденника").
А коли Шевченко запросив Куліша приїхати з ним зустрітися після заслання (бо самого Шевченка ні до Москви, ні до Петембурха не пускали), Куліш погеньбував чи забоявся: "як піде слава, що вже й тепер до тебе збираються земляки. як жиди до рабіна".
Ні, Куліш, безумовно, видатний українець - його перший український історичний роман "Чорна рада", переклади Шекспіра та Біблії лишаться назавжди в українській скарбниці. Але ... Куліш - не Шевченко. Недарма Тарас Пушкіна не любив, а Куліш ним його міряв...
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
