Крамола №2 або кілька думок про внутрішній стан
Точка виходу.
"Точка виходу" - це дата у календарі, коли ми закінчимо карантин і вийдемо на роботу.
Точка у часі та просторі, яку ми твердо і незворотньо визначимо сьогодні.
Це те, чого нам критично не вистачає зараз.
Невизначенність, відсутність конструкції "початок карантину" - "закінчення карантину" - "повернення країни до роботи" це те, що не дозволяє Україні, суспільству, організації, кожному з нас, скласти план на наступні...ні, не 4 тижні, а план до кінця 2020 року!
Ми маємо зробити висновки із італійського, іспанського, північно-корейського, американського, шведського і решти кейсів, так. Але, ми маємо тверезо погодитись із тим, що вони не мають для нас прямої, а іноді і ніякої аналогії, бо у нас нема ні трільйона долл, як у США, ні 300,00 млрд Євро, як у Франції чи 54,00 млрд Євро, як у Польші, навіть 10,00 млрд дол, як у Казахстану, які ми могли б витратити на підтримку економічних суб'єктів та населення, платоспроможного, внутрішнього попиту.
Не можна рівнятись на ті сценарії прогнозування та дії, які підкріплені міл'ярдами резервних фондів інших країн.
Це утопія та самообман, безпорадність та інфантилізм.
Ми маємо набратись мужності і визначити "точку виходу", разом із планом по мінімізації втрат від епідемії.
Група ризику - ізоляція у форматі "домашній арешт".
Суспільство, держава, родичи, забезпечують ізольовану групу ризику продовольством, ліками, зв'язком, медичним, дистанційним наглядом, медичними послугами не пов'язаними із вірусом.
Решта десятків мільйонів здорових людей виходять на роботу, за умови персонального виконання санітарних вимог (маски, санітайзери, гігієна, тощо).
Припустимо, завтра, 07 квітня Уряд України оголосив би такою "точкою виходу" 10 травня 2020.
Вирішили - повертаємось до активного, хоча і не зовсім "нормального" життя та діяльності 10 травня 2020р.
Місяця вистачить для підготовки ізоляції (добровільної і примусової) групи ризику та організації контролю і підтримки цих людей.
Економічні та соціальні суб'єкти отримають змогу аналізу (стан внутрішнього та зовнішнього середовища) та розробити планування початку роботи на 10 травня 2020р і подальше.
Власне, економіка запрацює вже завтра, 07 квітня 2020.
Ранок усього суспільства почнеться словами: "Виходимо на роботу 10 травня!". Просто скажіть собі, прямо зараз, в голос: "Карантин закінчується 10 травня."
Це заповнить наші голови, наповнить нас, як таких, ми вже завтра (наприклад) вийдемо із "диванного", пасивного, інфантильного, режиму мислення та дій.
Нам потрібен власний, український план.
Він потребує мужності лідерів, певного ризику, екстремальної дисціплини всього суспільства.
Ми не переможемо цей виклик бріфінгами про цифри доданих інфікованих (ні про що, зрозуміло, що вони будуть рости щодня ще кілька тижнів), історії про те, хто і як їхав із Польщі у Корюківку, паспортами у кишенях, працюючими ломбардами і рештою інформаційного, пустопорожнього шуму.
Це - виживання.
А виживати за нас ніхто не буде (перефразовуючи Бека)).
Аналіз.
Рішення.
План.
Дія.
Костянтин ІВАНОВ
"Точка виходу" - це дата у календарі, коли ми закінчимо карантин і вийдемо на роботу.
Точка у часі та просторі, яку ми твердо і незворотньо визначимо сьогодні.
Це те, чого нам критично не вистачає зараз.
Невизначенність, відсутність конструкції "початок карантину" - "закінчення карантину" - "повернення країни до роботи" це те, що не дозволяє Україні, суспільству, організації, кожному з нас, скласти план на наступні...ні, не 4 тижні, а план до кінця 2020 року!
Ми маємо зробити висновки із італійського, іспанського, північно-корейського, американського, шведського і решти кейсів, так. Але, ми маємо тверезо погодитись із тим, що вони не мають для нас прямої, а іноді і ніякої аналогії, бо у нас нема ні трільйона долл, як у США, ні 300,00 млрд Євро, як у Франції чи 54,00 млрд Євро, як у Польші, навіть 10,00 млрд дол, як у Казахстану, які ми могли б витратити на підтримку економічних суб'єктів та населення, платоспроможного, внутрішнього попиту.
Не можна рівнятись на ті сценарії прогнозування та дії, які підкріплені міл'ярдами резервних фондів інших країн.
Це утопія та самообман, безпорадність та інфантилізм.
Ми маємо набратись мужності і визначити "точку виходу", разом із планом по мінімізації втрат від епідемії.
Група ризику - ізоляція у форматі "домашній арешт".
Суспільство, держава, родичи, забезпечують ізольовану групу ризику продовольством, ліками, зв'язком, медичним, дистанційним наглядом, медичними послугами не пов'язаними із вірусом.
Решта десятків мільйонів здорових людей виходять на роботу, за умови персонального виконання санітарних вимог (маски, санітайзери, гігієна, тощо).
Припустимо, завтра, 07 квітня Уряд України оголосив би такою "точкою виходу" 10 травня 2020.
Вирішили - повертаємось до активного, хоча і не зовсім "нормального" життя та діяльності 10 травня 2020р.
Місяця вистачить для підготовки ізоляції (добровільної і примусової) групи ризику та організації контролю і підтримки цих людей.
Економічні та соціальні суб'єкти отримають змогу аналізу (стан внутрішнього та зовнішнього середовища) та розробити планування початку роботи на 10 травня 2020р і подальше.
Власне, економіка запрацює вже завтра, 07 квітня 2020.
Ранок усього суспільства почнеться словами: "Виходимо на роботу 10 травня!". Просто скажіть собі, прямо зараз, в голос: "Карантин закінчується 10 травня."
Це заповнить наші голови, наповнить нас, як таких, ми вже завтра (наприклад) вийдемо із "диванного", пасивного, інфантильного, режиму мислення та дій.
Нам потрібен власний, український план.
Він потребує мужності лідерів, певного ризику, екстремальної дисціплини всього суспільства.
Ми не переможемо цей виклик бріфінгами про цифри доданих інфікованих (ні про що, зрозуміло, що вони будуть рости щодня ще кілька тижнів), історії про те, хто і як їхав із Польщі у Корюківку, паспортами у кишенях, працюючими ломбардами і рештою інформаційного, пустопорожнього шуму.
Це - виживання.
А виживати за нас ніхто не буде (перефразовуючи Бека)).
Аналіз.
Рішення.
План.
Дія.
Костянтин ІВАНОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |