Коли місто стає банкрутом…

Як стає банкрутом людина – ми знаємо: зазвичай, проїдає накопичене, спродується, спивається, виникають сімейні проблеми, одне слово – деградує. А що відбувається, коли банкрутом стає ціле місто? І чи можливо таке явище взагалі? І як тоді себе почувають люди у місті – банкруті?

….Основними наповнювачами міського бюджету є …бюджетники – тобто саме працівники бюджетної сфери (університету, шкіл, державних установ) є основними платниками податку на доходи фізичних осіб. А саме цей податок сьогодні і є основним наповнювачем бюджету Ніжина.

Про шляхи подолання економічної кризи – не взагалі в Україні, а в конкретному місті, з яких, власне, й складається Україна – йшла мова на нараді ніжинського міського голови Анатолія Лінника з керівниками підприємств.

Як доповів заступник міського голови Сергій Осадчий, з 819 юридичних осіб біля 40 відсотків не сплачують до бюджету нічого, 5 суб’єктів підприємницької діяльності задекларували збитки, а 22 – нульовий прибуток. В той же час у місті є 15 експортерів, які дають валюту до бюджету України. Та все ж тільки 28 відсотків потреб міста покривається доходами самого міста – все інше треба брати з якогось безрозмірного загальноукраїнського бюджету. А хто його наповнюватиме, якщо такі потенційно процвітаючі міста, як Ніжин, є фактично банкрутами?!

Ніжин – одне з чотирьох міст обласного підпорядкування, тобто саме Чернігів, Ніжин, Прилуки та Новгород- Сіверський мали б тримати на собі бюджет області. Але що казати про бідні поліські райони, якщо навіть у Ніжині, за даними керівниці міського відділення Пенсійного фонду Алли Севастянчик, один працюючий утримує трьох пенсіонерів?! А ще й додалися 320 донецьких пенсіонерів – біженців (до того, що з окупованої Донеччини підприємства не сплачують внесків до Пенсійного фонду України).

Ще кілька темних штрихів. По заборгованості зарплати в області Ніжин займає вагому третю частину: на одному тільки механічному заводі люди чекають виплати 1 141 тисячі заборгованої зарплати. Уточнюю цифру: більше мільйона! На одному підприємстві! Звісно, це не вина самого підприємства, яке, за словами директора Сергія Гавриша, перебуває в процесі санації і навіть освоює нові види продукції. До речі, на нараді він пообіцяв, що зарплата за квітень буде виплачена найближчим часом. А завод хоче позбутися надлишку землі та не може цього зробити через непогодженість меж.

«Ми втратили лабораторію скануючих пристроїв, заводи продтоварів і молокозавод, видавництво «Аспект- поліграф», швейну фабрику». - констатував заступник міського голови Сергій Осадчий. Не працює м’ясокомбінат, «Ніфар» чекає інвестора, загальновідомі колись «Прогрес» і «Сільмаш» втратили позиції. М’яко кажучи…

Де ж вихід? В очікуванні інвестора? Ну який же інвестор прийде в місто, у якому з 2007 року не виділено жодної земельної ділянки для ведення бізнесу? Я запитав перед нарадою в заступника міського голови Сергія Осадчого: «Уявимо теоретично, що я хочу у Ніжині відкрити приватну броварню, щоб ніжинці пили пиво не консервоване (пастеризоване), а живе. Так, як це є скрізь у Європі. Я зможу це зробити?». Сергій Олександрович, не без паузи, сказав, що так. Я ж дуже сумніваюся – і не тому, що далекий від пива і фінансів, а тому, що навіть землю не дає місто для будівництва.

Депутат міської ради, начальник ЖЕКу «Південний» Юрій Хоменко запевнив, що заявок на виділення землі – маса, тільки будівельних структур є 5, що хочуть зводити будинки. Але землі не дає виділити прокуратура. При тому, що, за статистикою, один будівельник дає роботу ще 12 працюючим.

Керівник просвітньо- виробничої фірми «Сяйво» Микола Шкурко впевнений: «Ніжинські проблеми треба розпочинати вирішувати тут, реформувати насамперед економічний блок місцевої влади. До такого блоку слід віднести не тільки відповідні підрозділи виконкому міської ради, а й територіальні підрозділи ДФС, Мінпраці, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Мінрегіону України».

Поки що ж всі ці підрозділи абсолютно незалежні від місцевої влади – про яке самоврядування може йти мова, коли призначення начальниці об’єднаної податкової інспекції Світлани Волкової, проти якої виступають місцеві підприємці, пройшло без формального навіть погодження з міською владою?! Вона навіть не прийшла представитися до міського голови!

Тому й не викликав подиву виступ директора цегельного заводу Анатолія Мусієнка, який влучно сказав: «Система оподаткування зашугала! Тому ми маємо вже 8 рішень судів, які відміняють протиправні дії податківців».

…Багато говоримо про децентралізацію, самоврядування. «Великих слов велика сила та й більш нічого» - перефразовуючи трошки Шевченка. Адже повноважень самоврядування не має, а натомість – а для чого, скажімо, сільському голові дбати про розвиток території, якщо він і так має гарантовано від держави 2,5 тисячі зарплати? Скорочення кількості сільрад, районів, звісно, полегшить навантаження на бюджет, але не запустить у дію механізм самоврядування.

«Функціонування за роки Незалежності бюрократичної системи київського зразка (а це відчуженість від проблем громад і територій, безконтрольне централізоване розпоряджання ресурсами, неможливість притягнення до відповідальності ) призвело країну до управлінського колапсу», - діагностував Микола Шкурко, керівник фірми «Сяйво».

… Кілька годин я витратив у Ніжині на пошуки хліба, спеченого не хмелю – його робить Ніжинський хлібокомбінат (директор – Сергій Кот). Ледве знайшов. А чому так важко, якщо це підприємство – єдине хлібне у місті, власник якого – ніжинець? Щоб знайти відповідь – починайте читати статтю знову…

Василь ЧЕПУРНИЙ