Князівська печатка - у княжому храмі
Спасо-Преображенський собор у Чернігові отримав для експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого. Артефакт подарував співзасновник і директор “Музею Шереметьєвих” Олексій Шереметьєв для Національного заповідника “Чернігів стародавній” зі своєї приватної колекції.
За словами гендиректорки “Чернігова стародавнього” Наталії Ребрової, раніше вона зверталась до Шереметьєва, щоб хоча б протягом одного дня провести показ печатки в соборі, але Олексій вирішив її подарувати.
“Національний заповідник “Чернігів стародавній” уклав угоду із найавторитетнішим музейним закладом України — приватним “Музеєм Шереметьєвих”. Це угода про співпрацю, про наукові дослідження, про просвітницьку роботу, про підготовку унікального журналу, який буде присвячений повністю історії нашого Спасо-Преображенського собору. Олексій Шереметьєв 16 червня передав унікальний музейний експонат, який є єдиним в Україні. Це печатка Святослава Ярославовича, того, хто добудував Спасо-Преображенський собор в Чернігові”, — розповідає Наталія Реброва.
“На печатці зображено князя і ми впевнені, що їй місце тут в Спасо-Преображенському соборі. Це унікальна архітектурна пам’ятка часів Київської русі. Це унікальний заповідник. Він є свідченням нашої історії”, — розповідає Олексій Шереметьєв.
Печатка князя Святослава Ярославича (1027–1076)
Русь, друга третина ХІ ст. Свинець; карбування
D – 35×36 мм (24/21 мм); Н – 4 мм; W – 43,8 г
Походить зі збірки #МузейШереметьєвих, Київ (VР-1019)
На лицьовій стороні булли в обрамлені обідка з крапок поясне зображення св. Миколая Мирлікійського. Угодник у єпископських шатах, ліва рука перед грудьми у благословенні, у правиці орнаментована розеткою книга. На звороті сфрагіса представлено князя в повен зріст у парадному візантійському вбранні. У правій руці, зігнутій у лікті й відведеній убік, правитель тримає двораменний хрест на довгій основі, а в лівій – кулю. В оформленні цієї князевої печатки відчутно вплив візантійської імператорської булли.
Хрест, що його тримає Святослав Ярославич, є доволі незвичним в іконографії руських печаток символом влади. Це може свідчити, що ця інсиґнія володаря радше образна, а не реальна. Очевидно, для отримувачів цієї печатки вона мала нагадувати про Святославового діда – хрестителя Руси князя Володимира Великого. Зображення подібного скіпетра-хреста трапляється на його срібниках.
Святослав Ярославич був князем Чернігівським (1054–1073), а потім великим князем Київським (1073–1076). Його зображення разом із дружиною та синами збереглося в рукописному «Ізборнику Святослава» (1073). За часів його правління в Чернігові було завершене будівництво Спаського собору.
За словами гендиректорки “Чернігова стародавнього” Наталії Ребрової, раніше вона зверталась до Шереметьєва, щоб хоча б протягом одного дня провести показ печатки в соборі, але Олексій вирішив її подарувати.
“Національний заповідник “Чернігів стародавній” уклав угоду із найавторитетнішим музейним закладом України — приватним “Музеєм Шереметьєвих”. Це угода про співпрацю, про наукові дослідження, про просвітницьку роботу, про підготовку унікального журналу, який буде присвячений повністю історії нашого Спасо-Преображенського собору. Олексій Шереметьєв 16 червня передав унікальний музейний експонат, який є єдиним в Україні. Це печатка Святослава Ярославовича, того, хто добудував Спасо-Преображенський собор в Чернігові”, — розповідає Наталія Реброва.
“На печатці зображено князя і ми впевнені, що їй місце тут в Спасо-Преображенському соборі. Це унікальна архітектурна пам’ятка часів Київської русі. Це унікальний заповідник. Він є свідченням нашої історії”, — розповідає Олексій Шереметьєв.
Печатка князя Святослава Ярославича (1027–1076)
Русь, друга третина ХІ ст. Свинець; карбування
D – 35×36 мм (24/21 мм); Н – 4 мм; W – 43,8 г
Походить зі збірки #МузейШереметьєвих, Київ (VР-1019)
На лицьовій стороні булли в обрамлені обідка з крапок поясне зображення св. Миколая Мирлікійського. Угодник у єпископських шатах, ліва рука перед грудьми у благословенні, у правиці орнаментована розеткою книга. На звороті сфрагіса представлено князя в повен зріст у парадному візантійському вбранні. У правій руці, зігнутій у лікті й відведеній убік, правитель тримає двораменний хрест на довгій основі, а в лівій – кулю. В оформленні цієї князевої печатки відчутно вплив візантійської імператорської булли.
Хрест, що його тримає Святослав Ярославич, є доволі незвичним в іконографії руських печаток символом влади. Це може свідчити, що ця інсиґнія володаря радше образна, а не реальна. Очевидно, для отримувачів цієї печатки вона мала нагадувати про Святославового діда – хрестителя Руси князя Володимира Великого. Зображення подібного скіпетра-хреста трапляється на його срібниках.
Святослав Ярославич був князем Чернігівським (1054–1073), а потім великим князем Київським (1073–1076). Його зображення разом із дружиною та синами збереглося в рукописному «Ізборнику Святослава» (1073). За часів його правління в Чернігові було завершене будівництво Спаського собору.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |