Хто вписується за Стругацьких?

Вкотре бачу пошук хороших русских у радянському книжковому спадку.

Конкретно: раз по раз хтось із нормальних українців вписується за Стругацьких. От добре, давайте Пушкіна та іншу банду геть, але Стругацькі - вони ж дисиденти, дуля в кишені, проти совка, ковток повітря і так далі.

Хто і чому за них вписується зараз в Україні. Почнемо з "чому". Бо Стругацькі - фантастика. Улюблений, сакральний жанр українців. Сьогодні її пише 8 із 10 тих, хто взагалі щось пише. І заступитися за фантастику - це як відбити панночку від хуліганів.

Тепер "хто". Народжені та змужнілі в СССР. Там фантастика виконувала неприродні для жанру функції: російською мовою "иносказание". Тобто, ніби й Арканар та дон Реба з сірими солдатами - а насправді радянська влада з сірими комуністами. І так далі. Насправді це елемент ностальгії за СССР. Розумію: ця так звана країна вкрала в когось від 20 років і 9 місяців (як у мене) до 40, як у когось. Народжені після 1991-го, а тим більше - після 2000-го в фантастиці такого не шукають. Звичайний собі елемент розваги, як у читанні, так і дивленні.

Тож Стругацькі - це щонайменше подвійний нафталін. Цінність їх подібна до артефактів "музею партії регіонів", був такий у Харкові колись, я читав. Зносять туди різний передвиборчий непотріб, цінний там і тоді, а не тут і тепер. Якось так.

Андрій КОКОТЮХА