Хто такий Абдулразак Гурна
У Стокгольмі оголосили ім’я призера Нобелівської премії з літератури в 2021 році — ним став Абдулразак Гурна. Коментар до нагороди: “За безкомпромісне і співчутливе занурення в наслідки колоніалізму і долю біженців у прірві між культурами і континентами”.
Абдулразаку Гурні 73 роки. Він народився на острові Занзібар у родині мусульман арабського походження. У 1968 році у зв’язку з антиарабськими настроями в країні переїхав до Великої Британії, де продовжив навчання.
З 1980 по 1982 рік читав лекції в Університеті Баєро в Нігерії. У 1982 році захистив докторську ступінь у Кентському університеті у Великій Британії і в 1985 році став викладачем в альма-матер. Там Гурна читав курс лекцій, присвячений постколоніальній літературі та творчості письменників діаспори, насамперед вихідців з колоній Великої Британії на сході Африки, Індії та Карибських островів.
Зараз Абдулразак Гурна живе і працює у Великій Британії, очолює аспірантуру на кафедрі англійської мови в Кентському університеті.
Гурна пише прозу, працює у жанрі реалізму, пише свої твори англійською. Він — автор роману “Рай” (1994), який свого часу був включений в шортлист Букерівської та Вітбредівської премій. Інші його романи, зокрема “Дезертирство” (2005) і “Біля моря” (2001), також висувалися на здобуття літературних премій.
У своїх творах Гурна описує життя в Танзанії і на Занзібарі на початку і в середині XX століття. Виклад оповіді часто ведеться від імені маленьких хлопчиків, які виховуються під час переходу від колоніалізму до незалежності.
Гурна — редактор двотомного збірника “Есе про африканську писемність”. Він також редактор “Компаньйона до Салмана Рушді” і журналу “Уасафірі”. Автор досліджень про сучасних постколоніальних письменників, в тому числі Відіадхара Сураджпрасада Найпола, Салмана Рушді і Зої Уікомб.
Як лавреат Нобелівської премії Абдулразак Гурна отримає премію в розмірі 10 мільйонів шведських крон ($ 1,1 мільйона).
Олеся КОТУБЕЙ, suspilne.media
Абдулразаку Гурні 73 роки. Він народився на острові Занзібар у родині мусульман арабського походження. У 1968 році у зв’язку з антиарабськими настроями в країні переїхав до Великої Британії, де продовжив навчання.
З 1980 по 1982 рік читав лекції в Університеті Баєро в Нігерії. У 1982 році захистив докторську ступінь у Кентському університеті у Великій Британії і в 1985 році став викладачем в альма-матер. Там Гурна читав курс лекцій, присвячений постколоніальній літературі та творчості письменників діаспори, насамперед вихідців з колоній Великої Британії на сході Африки, Індії та Карибських островів.
Зараз Абдулразак Гурна живе і працює у Великій Британії, очолює аспірантуру на кафедрі англійської мови в Кентському університеті.
Гурна пише прозу, працює у жанрі реалізму, пише свої твори англійською. Він — автор роману “Рай” (1994), який свого часу був включений в шортлист Букерівської та Вітбредівської премій. Інші його романи, зокрема “Дезертирство” (2005) і “Біля моря” (2001), також висувалися на здобуття літературних премій.
У своїх творах Гурна описує життя в Танзанії і на Занзібарі на початку і в середині XX століття. Виклад оповіді часто ведеться від імені маленьких хлопчиків, які виховуються під час переходу від колоніалізму до незалежності.
Гурна — редактор двотомного збірника “Есе про африканську писемність”. Він також редактор “Компаньйона до Салмана Рушді” і журналу “Уасафірі”. Автор досліджень про сучасних постколоніальних письменників, в тому числі Відіадхара Сураджпрасада Найпола, Салмана Рушді і Зої Уікомб.
Як лавреат Нобелівської премії Абдулразак Гурна отримає премію в розмірі 10 мільйонів шведських крон ($ 1,1 мільйона).
Олеся КОТУБЕЙ, suspilne.media
Читайте також |
Коментарі (0) |