Храм сільської ганьби

Ця церква унікальна – дерев’яна, збудована у 18 сторіччі без жодного цвяха за специфічною технологією, пов’язана з родом видатних українців Кістяківських, один з яких був радником президента США. І її розбирають та готуються вивезти з села. За згоди сільської ради.

Село Городище Менського району має ще одну церкву – звичайну, новішу, що належить до УПЦ Московського патріархату. Але її настоятель і парафія не хочуть брати на себе утримання старої дерев’яної церкви – мовляв, тільки заважає. А УПЦ Київського патріархату не може брати на себе відповідальність за цей храм, оскільки сільська рада не дає згоди на утворення в селі громади УПЦ Київського патріархату. Тож сільський голова Сергій Краєвенко просто лукавить, коли каже, що звертались до всіх патріархатів і ніхто не бере цей храм.

Довідка.
Родина Кістяківських це: Богдан – юрист, соціолог права, Володимир – фізик-хімік, один з перших академіків України, Ігор – міністр внутрішніх справ Української держави гетьмана Скоропадського, Юрій Богданович – фізик-хімік, член Американської академії наук, радник президента Ейзенхауера, Олександр Богданович – вчений – зоолог. Один із засновників родини кістяківських був священиком церкви в Городищі, біля якої і похований.

Голова Менського земляцтва у Києві, відомий етнолог і письменник Микола Ткач підняв тривогу: «Церкву вивозять, мовляв, у Пирогів, у музей національного побиту, а там ніхто ні сном - ні духом!». Там дійсно підтвердили це. «У Пирогові поки що такої інформації немає (про розміщення – авт.). По-перше, нема рішення наукової ради в якому місці цю церкву розміщувати», - каже прес- секретар Національного музею народної архітектури та побуту Олена Зеленко.

Розбирання унікальної церкви пов’язують з впертим бажанням одного земляка, що вибився в багатії і має сина- депутата. Він хоче тут замість храму поставити капличку.

Та головне, що сільська рада, відтак – громада, дали згоду на те, щоб позбутися храму, яким треба було дорожити. Депутат Чернігівської обласної ради Василь Леоненко вражений: «Навіть директорка школи виступала за те, щоб у селі цієї церкви не було! Це ж треба як люди опустилися!».

…Брус за брусом розбирають пам’ятку національного значення. Чіпляють номери і хоч це радує – храм можна відновити. Але вже не в Городищі, яке почепило на себе пляму ганьби.
Василь ЧЕПУРНИЙ,
Чернігівська область.
Голос України