Хочу донецьких абрикос!

Третє літо не вдома купую абрикоси.

Мов наркоман всовую носа у пакет і відчуваю легкий запах рідного краю. Згадую Лисичанські пагорби, абрикоси, яких повно на деревах, вони пластом лежать на землі, збираю й смакую ними. Вони налиті та зігріті сонцем, пахнуть літом і медом, дуже соковиті та солодкі!

Мені не вистачає зараз їхнього смаку і запаху, бо ніде більше нема таких смачних абрикос, як на Донбасі. Я позбавлена змоги зібрати абрикоси у рідному краї, втім, як і рідної землі. І від того боляче і сумно. Лише віддалений запах рідного краю, який подарували мені ці абрикоси...

Світлана ТАЛАН