Хоч за щось комуністам подякуйте...

А ось, до речі, в мене питання. Нам що, відмовитися від Лесі через те, що її шанували совки? Подивився оце масштаби її культу особистості в радянський час і істинно вам говорю - отак це і робе. На дні кожної тарілки - її портрет, з кожної праски - її сонет. І Раїса Недашківська в ролі Мавки.

Щоб усі секретарі горкомів затямили, шо то за одна й давали на її культ гроші.

Звісно, там були геть інші акценти, звісно всі носилися з її єдиною фольклорною драмою замість Дон Жуана чи американського скульптора з колоністів - то справа поправима. Коли 12 томів зібрання є, якось примітки вже легше попереписувати й повикреслювати всіх "доньок Прометея" й "борця за права трудящих" на полях.

Тобто ось за культ Шевченка, Франка й Лесі українським комуністам - щира подяка. Це, як не крути, і є те спільне, що нас робить українцями.

Спасібо, што нє Достоєвскій.

Антон САНЧЕНКО