Сьогодні часто говорять про те, що по телебаченню та радіо багато демонструють усілякого інформаційного непотребу. Чого не скажеш про дротове радіо, яке дійсно дотримується національно-державницької позиції в усіх напрямках. Але складається враження, що хтось свідомо знищує таке доступне для всіх простих мешканців області інформаційне джерело, яке нам так потрібне. Телевізор не завжди включиш. А слухаючи радіо, навіть коли пораєшся по господарству, можна дізнатися цікаві новини, та й пісню гарну українську почуєш… Це особливо актуально для людей літнього віку. Виходить, що таких людей навіть у цьому обділили. У нашому селі, та й навколишніх теж, ось уже півроку не працює дротове радіо. Ми так звикли до нього, прокидаємося вранці разом із радіо і лягаємо спати з радіо. Для сільського жителя вкрай потрібно знати, коли буде мороз, а коли, навпаки, відлига, дощ. Та ми навіть не в курсі про районні новини й узагалі наче відірвані від світу. Дротове радіо нам потрібне, як повітря. Чиновники, куди ми вже неодноразово зверталися, нам кажуть, що дротове радіо, мовляв, нерентабельне. Але чому воно нерентабельне, коли всі платять регулярно 6 гривень, а це — дві хлібини. То ми навіть згодні без хліба просидіти день-другий, аби радіо нам зробили.
Валентина ШЕЛЕХ,
с. Миколаївка, Семенівський район
Від редакції
Дійсно, сьогодні відповідальні особи-посадовці стверджують, що радіоточки невигідно утримувати. Навіть якби це й було так, то прикро, що владні інституції на останнє місце посунули інтереси простої людини, а на перше — прибутки. Якби дійсно хотіли зберегти кошти та по-справжньому турбувалися про їх економію, шукаючи реальні шляхи заощадження, то знайшли б інші напрямки методи економії, а не ущемляли б право людей на інформацію. Та й не треба забувати, що в багатьох сільських населених пунктах цифрове радіо, яке так настійливо рекомендують чиновники взамін дротового, не «фіксує» потрібних частот та діапазонів. А ще ж не треба забувати, що завжди дротове радіо було (і повинно бути!) оперативним інформатором-попереджувачем у разі стихійного лиха чи сигналізатором цивільної оборони. Але кому потрібні сьогодні інтереси селянина, проблеми простої людини? От розмов про їхні турботи — хоч відбавляй.
Сьогодні часто говорять про те, що по телебаченню та радіо багато демонструють усілякого інформаційного непотребу. Чого не скажеш про дротове радіо, яке дійсно дотримується національно-державницької позиції в усіх напрямках. Але складається враження, що хтось свідомо знищує таке доступне для всіх простих мешканців області інформаційне джерело, яке нам так потрібне. Телевізор не завжди включиш. А слухаючи радіо, навіть коли пораєшся по господарству, можна дізнатися цікаві новини, та й пісню гарну українську почуєш… Це особливо актуально для людей літнього віку. Виходить, що таких людей навіть у цьому обділили. У нашому селі, та й навколишніх теж, ось уже півроку не працює дротове радіо. Ми так звикли до нього, прокидаємося вранці разом із радіо і лягаємо спати з радіо. Для сільського жителя вкрай потрібно знати, коли буде мороз, а коли, навпаки, відлига, дощ. Та ми навіть не в курсі про районні новини й узагалі наче відірвані від світу. Дротове радіо нам потрібне, як повітря. Чиновники, куди ми вже неодноразово зверталися, нам кажуть, що дротове радіо, мовляв, нерентабельне. Але чому воно нерентабельне, коли всі платять регулярно 6 гривень, а це — дві хлібини. То ми навіть згодні без хліба просидіти день-другий, аби радіо нам зробили. 
0
