Кауфмана визнано ворогом преси

У Всесвітній день свободи преси Національна спілка журналістів України оприлюднює прізвища тих посадовців, які протидіють виконанню Закону “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” для привернення уваги до цих фактів журналістської спільноти та Президента України, Прем'єр-міністра України, правоохоронних органів.

З 1 січня 2016 року в Україні почав діяти довгоочікуваний Закон “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”, завдяки якому журналісти можуть самостійно визначати редакційну і господарську політику своїх видань.

Закон передбачає чітку процедуру прийняття рішень, як трудовими колективами газет, так і їх засновниками — органами влади та місцевого самоврядування.

Протягом перших трьох місяців дії Закону близько 550 трудових колективів комунальних видань прийняли рішення про свою участь у реформуванні та подали пропозиції владним співзасновникам. Більше 200 з них готові реформуватися вже цьогоріч - у першому етапі.

Але не всі державні адміністрації, а особливо - місцеві ради готові відмовитися від власного “рупора”. Це небажання “обгрунтовується” ними різними причинами: неможливістю депутатів доносити свою інформацію до виборців, втратою комунального майна, відсутністю державницької позиції у реформованих газетах.

Очевидно, що всі причини є надуманими, адже: місцеві ради, депутати і зараз, і після реформування повинні розміщати свої публікації в газеті лише на підставі договору, інше є втручанням в редакційну політику видання, що прямо заборонено Конституцією України, оскільки є цензурою.

Майно і приміщення, якими і зараз, і після реформування користуються редакції передаються їм за умови випуску газети з незмінною назвою, суспільно-політичною спрямованістю та мовою видання. У разі припинення випуску газети, майно і приміщення повертаються у комунальну власність.

А щодо державницьких позицій, то карколомні події останніх років показали, як легко відмовлялися від державницьких позицій деякі органи самоврядування.

Будь які аргументи проти реформування преси є надуманими і приховують справжні побоювання місцевих “царьків”: втрату “карманної” газети, яка б друкувала оди “очільнику” району, міста чи області та набуття критично налаштованого до влади видання, яке має багаторічну довіру читачів. Більшість редакторів державних і комунальних видань мають нелегкий досвід відвойовування незалежності редакційної політики газети. І зараз ми спостерігаємо за останніми спробами місцевих чиновників “не пущать”.

Національна спілка журналістів України більше 15 років пропонувала і відстоювала закон, який реформує, а не знищує друковані видання, який дозволяє журналістам бути господарями своєї газети, а читачам реалізовувати своє право на отримання місцевої інформації. Після набуття чинності Законом, Спілка розробила дорожню карту реформування - “15 кроків до свободи і незалежності” - з усіма необхідними зразками документів для реалізації Закону.

Реформування преси є одним з обов'язків, який Україна взяла на себе перед Радою Європи та у рамках плану Україна-НАТО.

Перші підсумки реформи свідчать про її успішність: більшість редакцій готові взяти участь у реформуванні, більшість органів влади і місцевого самоврядування вже прийняли рішення про свій вихід із засновників газет і редакцій. Але майже в кожній області України є затяті вороги реформування преси.

До “Ворогів реформування преси” Національна Спілка журналістів, серед інших, віднесла Кауфмана В'ячеслава Марковича — голову Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області, який перешкоджає реформуванню газети “Сіверський край”.