"Канонічна дуель" православних у Корюківці

Спочатку на якомусь заході у Корюківці благочинний УПЦ Київського патріархату о. Тарас Баїк назвав УПЦ Московського патріархату тим, чим вона є - московською церквою. Це обурило священиків МП і вони організували листа своїх вірних на захист УПЦ МП. Чому організували - бо як би то самі віруючі організувалися з Тютюнниці, Сахутівки, Білошицької Слободи, Костючків, Домашлина, Холмів і Корюківки?!

Що ж їм не так? Пишуть у районній газеті "Маяк" - мовляв, ми прочитали статути наших парафій і там написано тільки, що вони "Українська Православна Церква" і нема ніякого московського патріархату. Бідні, обдурені люди! Вони ж Статуту самої УПЦ МП не читають, де і вказано, що ця церква є частиною Російської. А богослужінь, схоже, у себе на парафіях не чують - адже там моляться таки за патріарха московського, а не київського! та й не чують, бо служби йдуть мовою, незрозумілою у 21 столітті - так званою церковнослов'янською. А як аргумент на користь своєї українськості прихожани УПЦ Московського патріархату називають допомогу українським воїнам в АТО.

Прихожани Вознесенської парафії УПЦ Київського патріархату також написали листа в районну газету: " Радіємо, що ми з вами робимо одну справу. Що єдино душно молимося до нашого Отця, що на Небі за долю нашої спільної земної Батьківщини. Що разом приносимо жертву участі в скорботах випробуваннях українського народу. Що сподобилися ласки у Бога з милосердям допомагати воїнам, що стоять на захисті миру у наших оселях, підтримуючи їх родини, бути причасним до долі людей, що потерпіли від воєнних дій. Як, власне, і личить чинити дітям свого Отця".

Але "на жаль, в цей непростий період боротьби нашого українського народу повстало багато тих, що противляться Божій Правді, думаючи, що є миротворцями. Насправді оправдують пролиття невинної крові на нашій землі. Ті, які називаються братами, благословляють і посилають найманих убивць, бажаючи зберегти свою владу над незалежним братнім народом. На жаль, деякі священнослужителі УПЦ і навіть найвище духовенство офіційно вважають події на Донбасі "громадянською війною", замовчуючи, що Росія – є агресор, який злочинно вторгся на українську землю, ігноруючи право української нації, яка складається з різних етносів і культур, на самовизначення, порушивши міжнародне право й угоди підписані очільниками держав й ратифіковані парламентами в попередні роки".

Корюківські вірні Київського патріархату вказують своїм землякам з московського: "Неправдою вашою, а відтак гріхом, є те, що ваша Церква не належить до Московського Патріархату. Насправді ваша Церква належить до Московської Патріархії. Жодного рішення ні Його Блаженство Митрополит Онуфрій, ні Собор вашої Церкви не приймали щодо Автокефалії. У Статуті УПЦ, який був прийнятий Собором Української Православної Церкви 25-27 листопада 1990 року. (Зміни та доповнення до нього приймались Собором єпископів Української Православної Церкви 27 травня 1992 року та Собором Української Православної Церкви 26 червня 1992 року.), пункт п'ятий Загальних положень звучить так: "Українська Православна Церква об’єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви."

Про належність до Московського Патріархату свідчить і Статут Руської Православної Церкви в розділі Восьмому "Самоуправляемые Церкви" пункт 17 викладений наступним чином. Подаємо мовою оригінала: "Украинская Православная Церковь является самоуправляемой с правами широкой автономии. В своей жизни и деятельности она руководствуется Томосом Патриарха Московского и всея Руси 1990 года и Уставом Украинской Православной Церкви, который утверждается ее Предстоятелем и одобряется Патриархом Московским и всея Руси." Також у розділі п'ятому пункту четвертого Цьому Статуті зазначено, що до Священного Синоду на постійній основі належить глава Української Православної Церкви. ("Постоянными членами являются: по кафедре – митрополиты Киевский и всея Украины…") . Про вихід зі Священного Синоду Руської Православної Церкви Його Блаженством Митрополитом Онуфрієм не заявлялося. Таким чином стаття "Ніхто не давав права ображати вірян Української Православної Церкви" в районній газеті "Маяк" є маніпулятивною й неправдивою".

Але загалом, якщо люди в районі, що межує з Росією стали задумуватися - в яку церкву вони ходять? - це вже є добре. І московська та попівська брехня щодо канонічності та благодатності скоро закінчиться. так, як вона закінчилася у Жуклі, коли парафіяни викинули зі свого храму московських попів і тільки одна людина з села проголосувала за московську церкву. Правда, прізвище у неї характерне - Кучма.

Василь ЧЕПУРНИЙ.