Качанівський заповідник може бути без альтанки Глінки...
Спочатку наведу цитату із «Вікіпедії», до чого вона тут ви зрозумієте прочитавши дану статтю.
Корупція (від лат. Corrumpere — псувати) — негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.
Поворотним моментом у розвитку Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» став прихід до посади генерального директора - Володимира Буренка, який практично співпав з наданням заповідника статусу «Національний». Здавалось, що чорні дні для заповідника лишились далеко позаду, але не так сталось, як гадалось.
Фінансування заповідника покращилось, суттєво зросли заробітні плати працівників, але все це не могло вирішити головну проблему – кадрову. На посаді головного бухгалтера, як і раніше, залишилась працювати Пальчиковська Оксана Василівна. Чому я згадав цю людину? Наберіться терпіння і все стане зрозумілим. До речі прізвища Буренко та Пальчиковська досить часто будуть згадуватись.
А тепер факти (лише ті, про які я знаю):
Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Запитання: яким чином Буренко вдалось перевести службовий будинок під процес приватизації і фактично забрати його собі? На той момент часу головою сільської ради Петрушівки, на території якої знаходився даний будинок, був Пальчиковський Микола Станіславович, чоловік головного бухгалтера. Житлом Буренко В.Б. (на відміну від багатьох співробітників) був забезпечений, але про це пізніше. Головне завдання було виконане – не дати можливість прийти іншому директору до керівництва заповідником, адже перед ним відразу постане питання «де жити?». До речі, доглядається цей будинок також працівниками заповідника, а якщо врахувати скнарність нинішнього директора, то швидше за все і матеріали для поточного ремонту і речі побуту купуються в цей будинок за рахунок заповідника.
Чим віддячити такій «добродійці» Буренко В.Б. довго не думав – 100% премія кожного місяця і закривання очей на всілякі «дрібниці». В решті-решт будинок того вартий. Хоча й тут не обійшлось без «я – тобі, а ти – мені». Готуючи штатний розпис Пальчиковська О.В. записує в графу спецфонду зарплату директору в розмірі 50%. На той момент часу в міністерстві культури вже є кому підтримати Буренка Б.В., а тому штатний розпис затверджується. До речі, цей пункт доходів, так ніколи і не переглядався міністерством, а тому гроші, які повинні були йти на забезпечення господарської діяльності заповідника, просто осідали в кишеню директора заповідника.
В заповіднику лише три особи мають ненормований робочий день. Буренко В.Б. (директор), Нестеренко О.М. (зав. віділом обслуговування) і Пальчиковська О.В (головний бухгалтер). Якщо по двом першим особам не може виникнути жодного питання, то чому третя особа – головний бухгалтер? Зверніть увагу, не зам. директора по господарству, не завідувач екскурсійним відділом, не екскурсоводи, а головний бухгалтер!
В 2017 році в НІКЗ «Качанівка» встановлюють програмне забезпечення MeDoc. Договір на встановлення програмного комплексу 9500 грн, і щомісячна плата 600 грн. На той момент, працюючи на посаді програміста, я персонально звертався по цьому питанню до Буренка В.Б. і вказував на невідповідність даних сум реальним, а саме (приблизно 2500 грн на два роки; в Качанівському ж варіанті ця сума становить 9500+600*24=23900грн). Документи можливо знищити, проте залишаться банківські операції. А втім, не мені вчити контролюючі органи. Жодних дій Буренка щодо головного бухгалтера не було і Пальчиковська, як і раніше продовжувала отримувати свої 100% преміальних. Це лише підтверджує той факт, що дані особи не гребують нічим. Про розмір заробітної плати головного бухгалтера заповідника ви можете дізнатись з відкритих джерел інформації:
Так, це декларація про доходи Пальчиковського М.С., чоловіка Пальчиковської О.В., і саме він, всупереч закону, надав дозвіл на приватизацію службового будинку НІКЗ «Качанівка».
За ввесь час роботи, який я пам’ятаю, Буренко В.Б. лише одного разу в 2017 році їздив до міністерства культури України з власної ініціативи. Не для того щоб розв’язати якісь проблемні питання «Качанівки», а задля того, щоб взнати, хто посмів написати в листі від МКУ «… виконував свої обов’язки згідно контракту, а тому підстави для надання квартальної премії немає…». І що ви думаєте, надалі він отримує наступні квартальні премії на які абсолютно не заслуговує.
2015 рік. На той час все ще не замовкає конфлікт на сході України, але Міністерство культури України надає заповіднику суму в 850 тис. грн, для реставраційних робіт альтанки Глінки. 250 тис. грн було затрачено на виготовлення проектної документації, яка була вже готова до червня місяця. Залишалось лише знайти підрядчика та освоїти кошти, проте, боячись брати на себе відповідальність за терміни виконання робіт Буренко В.Б., відмовляється від подальших дій і гроші повертаються в бюджет. Особливо цинічно це виглядає на фоні його заяви «…мені саме головне – щоб до пенсії альтанка Глінки не впала».
Щодо основного житла директора – воно знаходиться в смт.Парафіївка, про це добре знають всі ті працівники заповідника, яких практично змусили працювати в нього на подвір’ї (паркан побудувати, ворота зварити, дорожки залити бетоном і т.д.). До речі, про дріб’язковість і клептоманію керівних особ «Качанівки»: Буренко В.Б. фактично забрав у власне користування службовий автомобіль, і їздить на ньому лише він і ніхто інший (на роботу, з роботи, на обід, в гості і просто так, покататись). Цікавим є той факт, що щомісячні потреби «Качанівки» складають від 800 до 1000 літрів, які Буренко В.Б. регулярно витрачає на свої потреби, на обслуговування паркової території залишаються кілька десятків літрів. Оскільки виїздити таку кількість палива самостійно практично неможливо, я можу лише припустити, що бензин з «Качанівки» споживається всією сім’єю Буренків.
Можливо в нього зарплата мала, от і «крутиться» людина, як вміє? Можу вас запевнити: оклад Депутата Верховної Ради України набагато нижчий. Питання не в розмірі того, що маєш, а в бажанні вкрасти ще.
Самим цікавим є факт відсутності будь-якого контролю за використанням матеріальних цінностей та фонду заробітної плати НІКЗ «Качанівка». Премії щомісячно надаються одним і тим же особам. Для того, щоб в цьому переконатись, достатньо скласти список за останні два-три роки і поглянути скільки разів надавалось матеріальне заохочення працівникам. Можу з упевненістю сказати, що очолить цей список премійованих Пальчиковська О.В., далі в списку будуть йти особи «приближенные к Императору».
З недавнього часу досить часто стали проводитись «Качанівські музи», на превеликий жаль і цьому є просте пояснення. Кожного разу після проведення «Качанівських муз» Буренко В.Б. виїздить у туристичну мандрівку за кордон. Тобто, переважно більшість фінансів від меценатів, які в основному надають допомогу готівкою (запрошення на «Качанівські Музи» Буренко В.Б. відвозить персонально) осідає саме в кармані директора.
У мене просто виникає питання: до якого часу тандем Буренко-Пальчиковська будуть продовжувати обкрадати державу та «Качанівку», адже задля того, щоб розкрити всі їхні «досягнення» варто лише проїхати достатньо кваліфікованому спеціалісту. І інше запитання: коли останній раз була проведена досить детальна перевірка фінансово-господарської діяльності заповідника?
На даний час практично всі будівельні споруди заповідника знаходяться в дуже поганому стані (а альтанка Глінки – в критичному!) і терміново потребують реставраційно-ремонтних робіт.
На цих фото зображено лише стан альтанки Глінки (приблизно три роки тому і це справжнє диво, що альтанка Глінки ще не впала), решта будівель знаходяться в дещо кращому стані: численні тріщини кладки, потріскана та відпадаюча штукатурка, розповсюдження грибка, проте з плином часу кількість руйнацій переросте в якість і в Качанівці буде вже не одна аварійна споруда, а декілька. Вже зараз всі екскурсанти вишукують ракурси для фото, щоб в них не потрапили плями на стінах, тріщини та інші сліди руйнацій будівель, а що буде через рік чи два? Якщо терміново не змінити керівництва заповідника, то славетне минуле Качанівки буде витіснене сумним майбутнім.
Наберіть в Google запит «Качанівка», на сторінці браузера в правому нижньому куті є можливість познайомитись з відгуками про Качанівку (їх приблизно 350 шт). Зверніть увагу, кожного разу згадують чарівність природи, добре доглянуті основні паркові маршрути, чудову природню атмосферу, але не величність чи красу будівель.
На щастя в «Качанівці» є і хороші новини, оновлення фондів експонатами образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, але жодної заслуги Буренка В.Б тут немає. Слід бути вдячним меценату, дійсному патріоту України – Грициняку Ігорю Івановичу, адже саме такі, безкорисливі та віддані своїй справі, люди можуть вивести заповідник із штучно створеної кризи руйнації.
Досить часто, при нагоді, Буренко В.Б. хизується своїм званням «Заслужений…» та нагородами, але зверніть увагу, коли, а саме головне – ким вони були надані.
P.S. Прошу пробачення за орфографічні та/або граматичні помилки, за освітою я математик-фізик.
Віктор КРИВОШЕЙ,
колишній працівник НІКЗ «Качанівка» (з лютого 2012р. по лютий 2018 р.)."Антикор"
Корупція (від лат. Corrumpere — псувати) — негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.
Поворотним моментом у розвитку Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» став прихід до посади генерального директора - Володимира Буренка, який практично співпав з наданням заповідника статусу «Національний». Здавалось, що чорні дні для заповідника лишились далеко позаду, але не так сталось, як гадалось.
Фінансування заповідника покращилось, суттєво зросли заробітні плати працівників, але все це не могло вирішити головну проблему – кадрову. На посаді головного бухгалтера, як і раніше, залишилась працювати Пальчиковська Оксана Василівна. Чому я згадав цю людину? Наберіться терпіння і все стане зрозумілим. До речі прізвища Буренко та Пальчиковська досить часто будуть згадуватись.
А тепер факти (лише ті, про які я знаю):
Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Запитання: яким чином Буренко вдалось перевести службовий будинок під процес приватизації і фактично забрати його собі? На той момент часу головою сільської ради Петрушівки, на території якої знаходився даний будинок, був Пальчиковський Микола Станіславович, чоловік головного бухгалтера. Житлом Буренко В.Б. (на відміну від багатьох співробітників) був забезпечений, але про це пізніше. Головне завдання було виконане – не дати можливість прийти іншому директору до керівництва заповідником, адже перед ним відразу постане питання «де жити?». До речі, доглядається цей будинок також працівниками заповідника, а якщо врахувати скнарність нинішнього директора, то швидше за все і матеріали для поточного ремонту і речі побуту купуються в цей будинок за рахунок заповідника.
Чим віддячити такій «добродійці» Буренко В.Б. довго не думав – 100% премія кожного місяця і закривання очей на всілякі «дрібниці». В решті-решт будинок того вартий. Хоча й тут не обійшлось без «я – тобі, а ти – мені». Готуючи штатний розпис Пальчиковська О.В. записує в графу спецфонду зарплату директору в розмірі 50%. На той момент часу в міністерстві культури вже є кому підтримати Буренка Б.В., а тому штатний розпис затверджується. До речі, цей пункт доходів, так ніколи і не переглядався міністерством, а тому гроші, які повинні були йти на забезпечення господарської діяльності заповідника, просто осідали в кишеню директора заповідника.
В заповіднику лише три особи мають ненормований робочий день. Буренко В.Б. (директор), Нестеренко О.М. (зав. віділом обслуговування) і Пальчиковська О.В (головний бухгалтер). Якщо по двом першим особам не може виникнути жодного питання, то чому третя особа – головний бухгалтер? Зверніть увагу, не зам. директора по господарству, не завідувач екскурсійним відділом, не екскурсоводи, а головний бухгалтер!
В 2017 році в НІКЗ «Качанівка» встановлюють програмне забезпечення MeDoc. Договір на встановлення програмного комплексу 9500 грн, і щомісячна плата 600 грн. На той момент, працюючи на посаді програміста, я персонально звертався по цьому питанню до Буренка В.Б. і вказував на невідповідність даних сум реальним, а саме (приблизно 2500 грн на два роки; в Качанівському ж варіанті ця сума становить 9500+600*24=23900грн). Документи можливо знищити, проте залишаться банківські операції. А втім, не мені вчити контролюючі органи. Жодних дій Буренка щодо головного бухгалтера не було і Пальчиковська, як і раніше продовжувала отримувати свої 100% преміальних. Це лише підтверджує той факт, що дані особи не гребують нічим. Про розмір заробітної плати головного бухгалтера заповідника ви можете дізнатись з відкритих джерел інформації:
Так, це декларація про доходи Пальчиковського М.С., чоловіка Пальчиковської О.В., і саме він, всупереч закону, надав дозвіл на приватизацію службового будинку НІКЗ «Качанівка».
За ввесь час роботи, який я пам’ятаю, Буренко В.Б. лише одного разу в 2017 році їздив до міністерства культури України з власної ініціативи. Не для того щоб розв’язати якісь проблемні питання «Качанівки», а задля того, щоб взнати, хто посмів написати в листі від МКУ «… виконував свої обов’язки згідно контракту, а тому підстави для надання квартальної премії немає…». І що ви думаєте, надалі він отримує наступні квартальні премії на які абсолютно не заслуговує.
2015 рік. На той час все ще не замовкає конфлікт на сході України, але Міністерство культури України надає заповіднику суму в 850 тис. грн, для реставраційних робіт альтанки Глінки. 250 тис. грн було затрачено на виготовлення проектної документації, яка була вже готова до червня місяця. Залишалось лише знайти підрядчика та освоїти кошти, проте, боячись брати на себе відповідальність за терміни виконання робіт Буренко В.Б., відмовляється від подальших дій і гроші повертаються в бюджет. Особливо цинічно це виглядає на фоні його заяви «…мені саме головне – щоб до пенсії альтанка Глінки не впала».
Щодо основного житла директора – воно знаходиться в смт.Парафіївка, про це добре знають всі ті працівники заповідника, яких практично змусили працювати в нього на подвір’ї (паркан побудувати, ворота зварити, дорожки залити бетоном і т.д.). До речі, про дріб’язковість і клептоманію керівних особ «Качанівки»: Буренко В.Б. фактично забрав у власне користування службовий автомобіль, і їздить на ньому лише він і ніхто інший (на роботу, з роботи, на обід, в гості і просто так, покататись). Цікавим є той факт, що щомісячні потреби «Качанівки» складають від 800 до 1000 літрів, які Буренко В.Б. регулярно витрачає на свої потреби, на обслуговування паркової території залишаються кілька десятків літрів. Оскільки виїздити таку кількість палива самостійно практично неможливо, я можу лише припустити, що бензин з «Качанівки» споживається всією сім’єю Буренків.
Можливо в нього зарплата мала, от і «крутиться» людина, як вміє? Можу вас запевнити: оклад Депутата Верховної Ради України набагато нижчий. Питання не в розмірі того, що маєш, а в бажанні вкрасти ще.
Самим цікавим є факт відсутності будь-якого контролю за використанням матеріальних цінностей та фонду заробітної плати НІКЗ «Качанівка». Премії щомісячно надаються одним і тим же особам. Для того, щоб в цьому переконатись, достатньо скласти список за останні два-три роки і поглянути скільки разів надавалось матеріальне заохочення працівникам. Можу з упевненістю сказати, що очолить цей список премійованих Пальчиковська О.В., далі в списку будуть йти особи «приближенные к Императору».
З недавнього часу досить часто стали проводитись «Качанівські музи», на превеликий жаль і цьому є просте пояснення. Кожного разу після проведення «Качанівських муз» Буренко В.Б. виїздить у туристичну мандрівку за кордон. Тобто, переважно більшість фінансів від меценатів, які в основному надають допомогу готівкою (запрошення на «Качанівські Музи» Буренко В.Б. відвозить персонально) осідає саме в кармані директора.
У мене просто виникає питання: до якого часу тандем Буренко-Пальчиковська будуть продовжувати обкрадати державу та «Качанівку», адже задля того, щоб розкрити всі їхні «досягнення» варто лише проїхати достатньо кваліфікованому спеціалісту. І інше запитання: коли останній раз була проведена досить детальна перевірка фінансово-господарської діяльності заповідника?
На даний час практично всі будівельні споруди заповідника знаходяться в дуже поганому стані (а альтанка Глінки – в критичному!) і терміново потребують реставраційно-ремонтних робіт.
На цих фото зображено лише стан альтанки Глінки (приблизно три роки тому і це справжнє диво, що альтанка Глінки ще не впала), решта будівель знаходяться в дещо кращому стані: численні тріщини кладки, потріскана та відпадаюча штукатурка, розповсюдження грибка, проте з плином часу кількість руйнацій переросте в якість і в Качанівці буде вже не одна аварійна споруда, а декілька. Вже зараз всі екскурсанти вишукують ракурси для фото, щоб в них не потрапили плями на стінах, тріщини та інші сліди руйнацій будівель, а що буде через рік чи два? Якщо терміново не змінити керівництва заповідника, то славетне минуле Качанівки буде витіснене сумним майбутнім.
Наберіть в Google запит «Качанівка», на сторінці браузера в правому нижньому куті є можливість познайомитись з відгуками про Качанівку (їх приблизно 350 шт). Зверніть увагу, кожного разу згадують чарівність природи, добре доглянуті основні паркові маршрути, чудову природню атмосферу, але не величність чи красу будівель.
На щастя в «Качанівці» є і хороші новини, оновлення фондів експонатами образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, але жодної заслуги Буренка В.Б тут немає. Слід бути вдячним меценату, дійсному патріоту України – Грициняку Ігорю Івановичу, адже саме такі, безкорисливі та віддані своїй справі, люди можуть вивести заповідник із штучно створеної кризи руйнації.
Досить часто, при нагоді, Буренко В.Б. хизується своїм званням «Заслужений…» та нагородами, але зверніть увагу, коли, а саме головне – ким вони були надані.
P.S. Прошу пробачення за орфографічні та/або граматичні помилки, за освітою я математик-фізик.
Віктор КРИВОШЕЙ,
колишній працівник НІКЗ «Качанівка» (з лютого 2012р. по лютий 2018 р.)."Антикор"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |