Ювілеї мимо

Ювілеї двох видатних українців пройшли мимо суспільної уваги. Знову. Це ж не алла пугачова/максімгалкін...

Учора минуло 75 років видатній співачці Ніні Матвієнко. Сьогодні 80-річч відомого письменника Володимира Яворівського. Ніна Матвієнко здравствує, а Володимир Яворівський царствує.

Знаю, зразу ви скажете про дурнуваті заяви співачки про "громадянську війну" на Донбасі і це буде правдою. Але ж чи не є більшою правдою її унікальний спів? Зрештою, її син, про "здачу" якого Ніною Митрофанівною у московську церкву влучно і гстро свого часу написав Павличко, вже давно перейшов у нашу українську Церкву і монашествує\дияконує у Ніжині.

Про Яворівського ще більше можна сказати негативного, але його "Що ж ми за народ такий?" важливий для національного самоусвідомлення. Зрештою, не вважаючи його першокласним письменником ("Пора бездарних яворівських" - писав з сибірів Василь Стус), пам'ятаючи його гендель у Спілці письменників, варто пригадати його недільні радіопроповіді, які додавали сили зневіреним і просвічували стемнених. Попри особу самого мовця.

Так ці люди - роздвоєні, бо вижили в страшній комуністичній системі, але цінуймо за зроблене. Бо без того, що вони зробили, і ми б роздвоювалися б далі між Україною і Московією... Тому - шануймося, українці, бо ми того варті!

Василь ЧЕПУРНИЙ