Йод … на сніданок

Не лякайтеся: йод — це не тільки те, чим змазують рани, а й, за твердженням вчених, вкрай необхідний елемент для організму людини
Днями в Чернігові відбулася презентація проекту “Допомога обласній владі в ліквідації йодного дефіциту в Чернігівській областіך. Акція пройшла засприяння обласного управління охорони здоров’я і в одному з його підрозділів за участю вчених, медиків, журналістів, представників громадськості.
Представляли проект відомий в області лікар, просвітянин, громадський діяч, багаторічний керівник екологічної асоціації “Зелений світ” Іван Осадців та його син, також лікар і, власне, керівник цього проекту Олег Осадців. Проект виконується за фінансової та інформаційної підтримки ЮНІСЕФ — Дитячого Фонду Організації Об’єднаних Націй.
Мотивацією цього проекту є, за твердженням вчених, одна з проблем наших співгромадян — нестача йоду в організмі. Насамперед через це страждає щитовидна залоза, покликана виконувати багато важливих функцій. Не стомлюватимемо читачів екскурсами в нетрі медичної науки, нагадаймо лише, що ця проблема особливо актуальна для нас через Чорнобильську катастрофу. Одразу після аварії вчені забили на сполох, що радіаційний удар по людях, окрім інших бід, «витісняє» з людського організму йод. Тому вже в перші дні й тижні після аварії заговорили про масову, так би мовити йодизацію населення, введення людям препаратів йоду.
Але й без Чорнобиля проблема нестачі йоду існувала й існує. На представленні проекту було продемонстровано чимало статистики про рівень йоду в організмі людей тих чи інших регіонів планети, про зв’язок дефіциту йоду із захворюваннями щитовидки. Така статистика невтішна в цілому по Україні, а по нашій Чернігівській області — одна з найгірших у державі. Причини різні. У деяких країнах світу — скажімо, в Африці — препарати йому постійно вводять людям для профілактики, як вакцинацію. В інших країнах йоду в організмі людей достатньо через традиції у харчуванні. Йдеться про морські країни, приміром, ту ж Японію, де в раціоні людей постійно у великій кількості морепродукти, багаті на йод. У нас же поки що ні йодизація, ні споживання морепродуктів не є масовими. Тому-то й вчені радять щось робити для зменшення дефіциту йоду в організмі.
Пропонується такий простий спосіб, як вживання йодованої солі, тобто звичайної солі, в яку додано йод. Цей спосіб найпростіший і найдоступніший, тому що сіль і так є продуктом щоденного вжитку.
До речі, саме «соляний варіант» є одним з аргументів прихильників йодизації в дискусіях на цю тему. А дискусії йдуть, і про це — дещо пізніше. Поки що ж зазначимо, що аргумент дійсно переконливий. Адже сіль люди вживають вже тисячі років, при її нестачі вона була мало не на вагу золота. І нікого не дивує, що сіль — це теж мікроелементи, які ми штучно вводимо в свій організм. Не забули просту формулу солі? Натрій плюс хлор. І виходить, що саме дефіцит цих хімічних елементів змушує нас щодня з’їдати по кілька грамів солі (не обов’язково в чистому вигляді, а й у продуктах). Тож, зазначають вчені, чому ж не додавати таким самим чином і ще один елемент, якого бракує у звичайних продуктах харчування. Йдеться про мікроскопічні дози: добова потреба організму в йоді становить 100 — 200 мікрограмів. Довідка: мікрограм — це мільйонна доля грама або тисячна — міліграма. То ж за все життя людина має спожити десь до 5 грамів йоду чи й менше, а це неповна чайна ложка.
Перейдімо безпосередньо до проекту, на презентації якого виступили і столичні вчені, і представник медицини та освіти області. Чи не головним аспектом його є просвітницька, навіть можна сказати — агітаційна суть. І направлений він насамперед на молодь, школярів. Справа в тім, що одним з наслідків нестачі йоду вчені називають зниження розумових здібностей у людей, найперше — в дітей, часто й від народження. А потім гальмується розвиток і в дитячі, шкільні роки. Тому першим етапом проекту, який вже розпочався, стане велика роз’яснювальна кампанія у школах та інших навчальних закладах про дефіцит йоду і потребу його подолання. Водночас активісти програми робитимуть перевірку того, наскільки доступна для громадян йодована сіль, скільки її вживається. Зазначимо, що вона у нас в торгівлі є, коштує лише трохи дорожче звичайної, але купують її на Чернігівщині поки що дуже мало, в основному в обласному центрі та ще деяких містах. На школи буде також безкоштовно роздано прості невеличкі прилади для визначення рівня йоду в солі.
Програма має дійти до всіх населених пунктів області. Відкривається пряма телефонна лінія проекту: гарячий телефон за номером 0-800-501-381. Всі дзвінки зі стаціонарних телефонів на цей номер є безкоштовними. За цим номером ви зможете отримати інформацію про те, що таке йодний дефіцит, про застосування йодних препаратів, у тому числі і йодованої солі.
А тепер варто поговорити про дискусії щодо вживання препаратів йоду, навіть такого найпростішого, як йодована сіль. Справа в тім, що у багатьох людей існує насторожене ставлення до йодизації. Тут можна провести паралель з вакцинацією, зокрема проти грипу. Ні, це в медичному сенсі різні речі — вакцинація і йодизація. Додавання йоду більш схоже, як вже сказано, на вживання солі. Але люди насторожені тим, що також бачать тут якесь свого роду втручання в організм, привнесення в нього чогось ззовні. І не треба цьому скептицизмові дивуватися. Адже наша цивілізація, точніше, гримаси її, постійно підносять нам то те, то інше. То якісь консерванти, барвники до продуктів харчування. То гумову жуйку як панацею від хвороб зубів і загалом порожнини рота. То якісь біологічні добавки. То ось нова мода, нове запитання й проблема — так звані генно-модифіковані продукти. Чи варто все це похапцем впроваджувати, коли наука ще толком не розібралася в цьому?
А ще у нас звикли впадати в крайнощі. Говорячи про необхідність йоду для організму, не варто подавати це як панацею від всіх хвороб. Навіть на представленні проекту самі ж вчені, медики застерігали від бездумного застосування йодованих препаратів, які вже підносить нам запопадлива реклама. Але ж ці препарати з високим вмістом йоду — чисто медичні засоби, що, як і всякі ліки, треба вживати за показаннями, за приписом лікаря. А показання ці визначаються лише після медобстеження, як і загалом рівень йоду в організмі. Та хто там з людей робить ці обстеження? Тому не йде мова й про якусь примусову йодизацію населення, як наголошувалося на представленні проекту. Головне — роз’яснювальна робота, щоб люди усвідомлювали, що таке дефіцит йоду, як його долати.
Не треба сприймати все вишесказане як негатив щодо подолання дефіциту йоду. Сам проект корисний уже тим, що допомагає розібратися в проблемі. Тому йдеться лише про те, будь-яку нову справу робити зважено, без поспіху, на науковому підґрунті.
Петро АНТОНЕНКО