Де ховається радіація?

Особливо небезпечною була радіаційна ситуація у перші місяці та роки після аварії. За результатами досліджень інституту гігієни і медичної екології імені Марзєєва, на перші 2 місяці після 26 квітня 1986 року припало близько 40% 70-річної дози опромінення населення, що мешкає поблизу ЧАЕС. В основному небезпека йшла від радіоактивного йоду. За перший рік після аварії реалізовано майже 50% опромінення, а за 15 років – понад 80%. Тобто більша частина дози аварійного походження уже була реалізована 10 років тому.

Слід зазначити, що результати вимірів в перші післяаварійні дні були вражаючими. Так, гамма-фон на території облсанепідстанції доходив до 8650 мкР/год, що в 540 разів перевищував середні доаварійні значення. У кінці квітня 1986 року сумарна бета-активність атмосферного повітря збільшилась більш ніж в 37000 разів, а атмосферних опадів в 3600 разів.
Особливо тоді постраждалі діти. Учені дослідили, що ураження "йодним ударом" зазнали всі діти області. А найбільший вплив радіація чинила на малюків із Козелецького, Корюківського, Ріпкинського, Семенівського, Козелецького, Чернігівського районів.

Формально постраждалими не визнані діти з Куликівського та Менського районів, але надлишкову дозу опромінення отримали і вони.
До 1988 року ці показники знизились до доаварійних значень.

Де ховається радіація?

На сьогодні небезпека підхопити зайву кількість радіації лишається. Основними дозоформуючими факторами фахівці називають молоко з приватного сектору, дичину і продукти лісу з радіоактивно забруднених територій.

Зараз, через чверть століття після аварії, основна доза опромінення надходить не ззовні, а через забруднені продукти харчування. Звідси і основні запобіжні заходи, яких вживають фахівці санітарно-епідеміологічних служб області. Це перевірки зразків харчових продуктів, питної води тощо.

В усі роки після аварії, а особливо у перші 5 основна увага установ держепідслужби була спрямована саме на це дозопонижуючі заходи.

За даними багаторічних досліджень вмісту радіонуклідів у коров’ячому молоці з приватного сектору, середній вміст радіоцезію знизився більше ніж у 5 разів (із 69 Бк/л у 1991 році до 13 Бк/л у 2008 році). Більш свіжі дані, на жаль, відсутні, оскільки через брак коштів такі роботи останні 2 роки не проводились.

Проби і результати досліджень

У минулому, 2010 році, фахівці установ держепідслужб області дослідили більше 12 тисяч проб харчової продукції на радіоактивність.
Перевищення допустимих рівнів спеціалісти виявили у 33 зразках. Із них 29 – дикорослі продукти лісу, 1 – дичина та 3 – молоко приватного сектору з Семенівського району. Причому перевищення вмісту у молоці було незначним (105 Бк/л при нормативі 100 Бк/л).
Уже багато років не фіксувались випадки перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, що реалізувались через торгівельну мережу, та у питній воді.
А оскільки перевищення радіації у продуктах немає – зменшились і дози опромінення жителів Чернігівщини. За результатами досліджень, у жодному з населених пунктів області розрахункова доза опромінення не перевищує встановлені параметри. Проте при цьому не враховувалось радіоактивне забруднення продуктів лісу, які традиційно та у великих кількостях збирають і споживають у селах.

Фахівці санітарно-епідеміологічних служб застерігають, що при дослідженнях грибів, зібраних на забруднених територіях, питома вага перевищень складає понад 50%. Якщо такі гриби вживати постійно – доза опромінення організму значно зростає.
Тому спеціалісти постійно роз’яснюють небезпеку збору ягід, грибів та інших гостинців лісу на забруднених територіях.

Йод повинен бути!

Враховуючи стан об’єкту "Укриття" Чорнобильською атомною станцією та сьогоднішні події у Японії фахівці санітарно-епідеміологічних служб наполягають – питання забезпечення населення стабільним йодом лишається актуальним.

Справа у тому, що щитоподібна залоза людини потребує йоду для нормальної роботи, а Чернігівщина розташована у зоні природного дефіциту цього мікроелемента. Тому у разі викиду радіоактивного йоду організм людини починає захоплювати його з повітря, що і сталося у 1986. Якби на той час жителі Чернігівщини мали йодид калію і своєчасно його застосували – наслідки для здоров’я були б не такими згубними.

Тому препарати йоду і сьогодні повинні бути в аптеках, лікувальних та дитячих закладах, щоб за необхідності йодної профілактики їх можна було прийняти.
Загалом радіоактивну ситуацію в області фахівці оцінюють як стабільну та постійно ведуть контроль.

Головний державний санітарний
лікар Чернігівської області М.П.Донець