Ялівщина -- Тростянець: несподівані паралелі
Здавалося б, що спільного між чернігівським урочищем Ялівщина та знаменитим Тростянецьким дендропарком? На перший погляд, -- тільки наявність лісового масиву. Проте небайдужа чернігівська спільнота поглянула на ці два лісопарки під іншим кутом і запропонувала чернігівським журналістам цікаву точку зору.
Парк рукотворний і парк природний
Завдяки небайдужому погляду чернігівських екологів та активістів обласної благодійної організації «Аратта» виник цілий напрямок діяльності, а за сприяння посольства США отриманий грант для підтримки екологічного проекту «Чернігову бути зеленим!»
Звісно, чим більше добрих і небайдужих людей підключиться до проекту, тим краще буде насамперед для міста і для всіх його жителів. Приємно, що екологи області тримають, так би мовити, руку на пульсі подій. Приміром, Тетяна Дадашева, заступник начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області переконана, що єдиний шлях не втратити, а зберегти й залишити для нащадків лісопарковий масив Ялівщину – добитися надання цій зеленій зоні статусу природного заповідного об’єкта.
Тим більше, що ландшафтний парк, на думку екологів області, може в найближчому майбутньому стати і привабливим місцем відпочинку для чернігівців, і чудовим туристичним об’єктом, і екологічним фільтром для обласного центру. До того ж, є перспектива зробити його не лише самоокупним, але й прибутковим.
Менеджер екологічного проекту «Чернігову бути зеленим» Валентина Седячко під час цікавого прес-туру до Тростянця висловила слушну думку про те, що лісопарковий масив Ялівщина вже, по суті, створений самою природою, в той час як для створення дендропарку в Тростянці його засновнику Івану Скоропадському знадобилося чимало років, зусиль і коштів.
Тростянецький дендропарк
Алеями та стежками цього рукотворного дива, задуманого і створеного Іаном Скоропадським, можна блукати не лише годинами, а й цілими днями. І не набридне. Адже у Тростянецькому дендропарку нараховується до тисячі різновидів рослин, які ростуть на території у 204 га. Тут повно екзотів. Приміром, у парку чудово почувається такий релікт, як знамените гінкго білоба – дерево, яке на нашій планеті вважається ровесником динозаврів і живе до тисячі років. У парку – зовсім «дитячий», 50-річний екземпляр. Або, приміром, соснових дерев у природі нараховується 108 різновидів – і майже всі їх можна побачити в Тростянецькому дендропарку.
Особливу цікавість з-поміж них викликає кедрова сосна, яка у віці 500 років починає дзвеніти неймовірним дзвоном, який не кожному дано почути. Таку сосну, як розповіла екскурсовод Зоя Геральдівна Мицик, неодмінно треба зрубати – її деревина набуває неймовірно цілющих властивостей. Щоправда, такого віку сосен у дендропарку немає.
«Швейцарська ущелина» Тростянецького парку – це взагалі дивовижа. Створена штучно на 30 га, з тисяч тонн вийнятої з водного русла землі, ця місцинка просто фантастична. Тут почуваєшся, неначе в казці. Тут зовсім інше повітря, інші звуки й аромати.
А на водоймах дендропарку живуть красені-лебеді, для яких навіть поставлена спеціальна хатинка. Торік самка висиділа п’ятеро лебедят. Сидить на яйцях і зараз. Співробітники дендропарку сподіваються, що й цього року лебедят буде не менше.
Цікавою прикметою дендропарку є та, що він зовсім не обгороджений по периметру, як усі інші парки України. Тут відчувається повна довіра до людей. І люди не намагаються проникнути на територію парку незаконно – тут таких випадків не пам’ятають.
Щоправда, трохи шкоди дерева зазнали, Але не від людей: траплялось, що взимку до парку забрідали косулі, щоб поласувати туями. Але то – поодинокі випадки.
Загалом же Тростянецький дендропарк може послужити взірцем для того, як треба дбати про нащадків і діяти не словом, а ділом.
Інеса ФТОМОВА
Ічнянський район
| Читайте також |
| Коментарі (0) |