Як зупинити туберкульоз на Чернігівщині?
Туберкульоз в області прогресує. І як вважають місцеві медики і громадські активісти, перша причина зростання захворюваності — недостатнє фінансування медицини, через що вона не може справитися з цією хворобою.
За словами начальника управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації Петра Гармаша, система охорони здоров’я останні декілька років перебувала фактично в тотальному недофінансуванні. «Той бюджет, що доводиться, на 80, а то і на 90 відсотків розрахований на забезпечення заробітної плати і комунальних послуг закладів охорони здоров’я», — зазначає він.
На Чернігівщині достатньо закладів, які можуть надавати допомогу хворим на туберкульоз, але, за словами новопризначеного головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру Миколи Дейкуна, їм необхідне матеріальне забезпечення і відповідні умови. Адже туберкульоз порівняно з тим, яким він був 40—50 років тому, набув нових форм. «У нас заклад побудований 50 років тому, відповідно під тодішню епідемію. А зараз неможливо лікувати пацієнта з мультирезистентним, тобто хіміостійким туберкульозом одночасно з іншими формами. Потрібно ці потоки роз’єднати, привести приміщення до відповідних санітарних вимог», — каже Микола Дейкун.
«Нагальним також є і питання розподілу виділених коштів, — зазначає заступник головного лікаря з лікувальної роботи Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру Ярослав Вольський. — У медицині, у тому числі у фтизіатрії, коштів не вистачатиме завжди. Але треба раціонально використати ті, які є. Наприклад, виділяємо гроші на флюорографічну плівку, але ж існують групи ризику, і саме їх ми маємо перш за все перевіряти на туберкульоз. Крім того, зараз ми активно почали виявляти цю недугу методом мікроскопічної діагностики. Тобто, якщо пацієнт більше трьох тижнів кашляє, лікар обов’язково призначає йому мікроскопічне обстеження мокроти на виявлення збудника туберкульозу. Цей метод в десятки разів дешевший, ніж флюорографічне обстеження», — зазначив заступник головного лікаря.
За його словами, зараз гостро стоїть питання по мультирезистентному туберкульозу: «Це хвороба, яка потребує значно більших фінансових вливань. Наприклад, за дев’ять місяців цього року на лікування одного хворого зі звичайною формою туберкульозу пішло 515 гривень, а лікування хворого на мультирезистентний туберкульоз коштувало майже 20 000 гривень», — зауважує Я. Вольський. Заступник головного лікаря Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру звернув увагу і на те, що, попри обласний статус закладу, він обслуговує і всіх мешканців Чернігова, і без фінансової підтримки міста закладу буде важко. Зокрема, показовою стала ситуація з туберкуліном — препаратом для діагностики туберкульозу у дітей. «Міська рада виділила лише 20 000 гривень на туберкулінодіагностику. За ці кошти вдалося закупити 4 000 доз, обстежено 2000 дітей. Взагалі по місту було обстежено 17 402 дитини за рахунок інших коштів», — наголошує Ярослав Вольський.
Головний лікар дитячої поліклініки №2 Чернігівської міської ради Ганна Якубова основними проблемами у профілактиці захворювань на туберкульоз вважає різкий стрибок цін та відсутність препаратів для щеплення та туберкулінодіагностики.
«Немає вакцини БЦЖ, вона з’являється лише періодично. Немає туберкуліну в аптечній мережі. Росія нам не поставляє, тим паче зараз, Харківський завод більше стоїть, ніж працює, або якщо працює, то недопостачає», — розповідає лікарка.
Крім того, батьки під впливом різних повідомлень у ЗМІ відмовляються від щеплень БЦЖ. Але головною проблемою свого закладу Ганна Якубова називає неможливість зробити якісну рентгенодіагностику.
«Рентгенівський апарат, який є сьогодні у нашому закладі, працює з дня заснування — 1988 року і вже тричі вичерпав свій ресурс», — повідомляє Якубова. Раніше, за її словами, рентгено-діагностична апаратура поставлялась за державний кошт: «10 років ми пишемо заявку, ніхто нам коштів з державного бюджету не виділив. А це два мільйони, за такі гроші ми апаратуру самі не купимо. Ось тут місцевій владі слід попрацювати над цим питанням», — наголошує Ганна Якубова.Голос України
За словами начальника управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації Петра Гармаша, система охорони здоров’я останні декілька років перебувала фактично в тотальному недофінансуванні. «Той бюджет, що доводиться, на 80, а то і на 90 відсотків розрахований на забезпечення заробітної плати і комунальних послуг закладів охорони здоров’я», — зазначає він.
На Чернігівщині достатньо закладів, які можуть надавати допомогу хворим на туберкульоз, але, за словами новопризначеного головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру Миколи Дейкуна, їм необхідне матеріальне забезпечення і відповідні умови. Адже туберкульоз порівняно з тим, яким він був 40—50 років тому, набув нових форм. «У нас заклад побудований 50 років тому, відповідно під тодішню епідемію. А зараз неможливо лікувати пацієнта з мультирезистентним, тобто хіміостійким туберкульозом одночасно з іншими формами. Потрібно ці потоки роз’єднати, привести приміщення до відповідних санітарних вимог», — каже Микола Дейкун.
«Нагальним також є і питання розподілу виділених коштів, — зазначає заступник головного лікаря з лікувальної роботи Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру Ярослав Вольський. — У медицині, у тому числі у фтизіатрії, коштів не вистачатиме завжди. Але треба раціонально використати ті, які є. Наприклад, виділяємо гроші на флюорографічну плівку, але ж існують групи ризику, і саме їх ми маємо перш за все перевіряти на туберкульоз. Крім того, зараз ми активно почали виявляти цю недугу методом мікроскопічної діагностики. Тобто, якщо пацієнт більше трьох тижнів кашляє, лікар обов’язково призначає йому мікроскопічне обстеження мокроти на виявлення збудника туберкульозу. Цей метод в десятки разів дешевший, ніж флюорографічне обстеження», — зазначив заступник головного лікаря.
За його словами, зараз гостро стоїть питання по мультирезистентному туберкульозу: «Це хвороба, яка потребує значно більших фінансових вливань. Наприклад, за дев’ять місяців цього року на лікування одного хворого зі звичайною формою туберкульозу пішло 515 гривень, а лікування хворого на мультирезистентний туберкульоз коштувало майже 20 000 гривень», — зауважує Я. Вольський. Заступник головного лікаря Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру звернув увагу і на те, що, попри обласний статус закладу, він обслуговує і всіх мешканців Чернігова, і без фінансової підтримки міста закладу буде важко. Зокрема, показовою стала ситуація з туберкуліном — препаратом для діагностики туберкульозу у дітей. «Міська рада виділила лише 20 000 гривень на туберкулінодіагностику. За ці кошти вдалося закупити 4 000 доз, обстежено 2000 дітей. Взагалі по місту було обстежено 17 402 дитини за рахунок інших коштів», — наголошує Ярослав Вольський.
Головний лікар дитячої поліклініки №2 Чернігівської міської ради Ганна Якубова основними проблемами у профілактиці захворювань на туберкульоз вважає різкий стрибок цін та відсутність препаратів для щеплення та туберкулінодіагностики.
«Немає вакцини БЦЖ, вона з’являється лише періодично. Немає туберкуліну в аптечній мережі. Росія нам не поставляє, тим паче зараз, Харківський завод більше стоїть, ніж працює, або якщо працює, то недопостачає», — розповідає лікарка.
Крім того, батьки під впливом різних повідомлень у ЗМІ відмовляються від щеплень БЦЖ. Але головною проблемою свого закладу Ганна Якубова називає неможливість зробити якісну рентгенодіагностику.
«Рентгенівський апарат, який є сьогодні у нашому закладі, працює з дня заснування — 1988 року і вже тричі вичерпав свій ресурс», — повідомляє Якубова. Раніше, за її словами, рентгено-діагностична апаратура поставлялась за державний кошт: «10 років ми пишемо заявку, ніхто нам коштів з державного бюджету не виділив. А це два мільйони, за такі гроші ми апаратуру самі не купимо. Ось тут місцевій владі слід попрацювати над цим питанням», — наголошує Ганна Якубова.Голос України
Читайте також |
Коментарі (0) |