Як перемогти туберкульоз на Чернігівщині?

24 грудня, у дискусійному клубі «Експертна думка» відбувся круглий стіл на тему: «Чи знайдуться гроші у бюджеті, щоб захистити чернігівців від туберкульозу?». Участь у заході взяли провідні медичні фахівці області, громадські діячі та представники ЗМІ.

Питання фінансування медичної галузі стало одним з головних у ході круглого столу.

За словами начальника управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації Петра Гармаша, система охорони здоров'я останні декілька років знаходилась фактично в тотальному недофінансуванні.

"Той бюджет, що доводиться, він на 80, а то і на 90 відсотків розрахований на забезпечення заробітної плати, і комунальних послуг закладів охорони здоров'я." – зазначив Гармаш.
На допомогу приходять міжнародні організації. Зокрема, завдяки сприянню Глобального фонду, з яким Чернігівська область співпрацює останні півтора роки, проводяться моніторингові візити по всіх районах.

"Ми володіємо ситуацією по захворюваності, володіємо ситуацією скільки у нас хворих з важкими формами. Але коштів тотально не вистачає, це проблема." – резюмував Петро Гармаш

В області сьогодні достатньо закладів, які можуть надавати допомогу хворим на туберкульоз, але як зазначив новопризначений головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру Микола Дейкун, цим закладам необхідне матеріальне забезпечення і відповідні умови.
Хвороба прогресує, і туберкульоз яким він був 40-50 років тому змінився, набувши нових форм.

"У нас заклад побудований 50 років тому, відповідно під ту епідемію, яка була тоді. А зараз неможливо лікувати пацієнта з мультирезистентним(хіміостійким) туберкульозом, поруч з іншими формами. Потрібно ці потоки роз'єднати, привести приміщення до відповідних санітарних вимог." – говорить Микола Дейкун.

Іншою загрозою, яка постала перед чернігівцями, у зв’язку з занедбаністю закладу, стала екологічна. 20 років, за словами новопризначеного головного лікаря, не працює станція обеззаражування стоків, які виходять з лікарні та виливається у міську каналізацію, а далі в річку Десна.
У жахливому стані перебуває пральня закладу(відповідно до вимог, речі хворих на туберкульоз мають пратись безпосередньо на місці), та дахи корпусів. За своїм станом заклад є одним з найгірших в Україні.

Нагальним також є питання і розподілу тих коштів, що вже виділяються, зазначає заступника головного лікаря з лікувальної роботи Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, Ярослав Вольсьий.

"Сьогодні важливим є адекватне розподілення тих коштів, які існують. Розумієте, у медицині, у тому числі у фтизіатрії коштів буде не вистачати завжди. Але нам треба раціонально використати ті кошти, які є. Наприклад, виділяємо кошти на флюорографічну плівку, але ж існують групи ризику і саме в них ми маємо в першу чергу шукати туберкульоз. Крім того, зараз ми активно почали виявляти туберкульоз методом мікроскопічної діагностики. Тобто, якщо пацієнт більше трьох тижнів кашляє, лікар обов’язково призначає йому мікроскопічне обстеження мокроти на виявлення збудника туберкульозу. Цей метод в десятки разів дешевший, ніж флюорографічне обстеження." – зазначив заступника головного лікаря.

За словами Ярослава Вольського, зараз гостро стоїть питання по мультирезистентному туберкульозу: "Це хвороба, яка потребує значно більших фінансових вливань. Наприклад, за 9 місяців цього року, на лікування одного хворого зі звичайною формою туберкульозу пішло 515 гривень, а лікування хворого на мультирезистентний туберкульоз коштувало близько 20 000 гривень."

У цьому випадку на допомогу прийшли також міжнародні партнери. За 9 місяців цього року, на лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз використали близько 4,5 млн. гривень. Держава забезпечує цих хворих приблизно на 60%, решту коштів було перекрито за рахунок Глобального фонду.

Звернув увагу заступника головного лікаря Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру і на те, що незважаючи на обласний статус закладу, він обслуговує і усіх мешканців Чернігова, і без фінансової підтримки міста, закладу буде важко. Зокрема, показовою стала ситуація по Туберкуліну, препарату для діагностики туберкульозу у дітей.

"Міська рада виділила лише 20 000 гривень на туберкулінодіагностику. За ці кошти вдалось закупити 4 000 доз, і обстежено 2000 дітей. Взагалі по місту було обстежено 17 402 дитини, за рахунок інших коштів". – зазначив Ярослав Вольський.

У той же час, лікарі зазначили і позитивні моменти. Чернігівським обласним протитуберкульозним диспансером розпочато застосовування новітньої діагностичної процедури «Джен-Експерт», яка дозволила скоротити час встановлення діагнозу туберкульозу(форми) протягом трьох годин. Раніше не це йшло близько трьох місяців.

Різкий стрибок цін та відсутність препаратів для щеплення та туберкулінодіагностики вважає основними проблемами у профілактиці захворювань на туберкульоз Головний лікар дитячої поліклініки №2 Чернігівської міської ради Ганна Якубова.

"Немає вакцини БЦЖ, у цьому році, вона періодично з'являється. Немає Туберкуліну, в аптечній мережі. Росія нам не поставляє, тим більше зараз, Харківський завод більше стоїть ніж працює, або якщо працює, то недопостачає." – говорить лікарка.

Крім того, батьки під впливом різного роду повідомлень у ЗМІ відмовляються від щеплень БЦЖ.
Але головною проблемою свого закладу Ганна Якубова називає неможливість зробити якісну рентгенодіагностику.

"Рентгенівський апарат, який є сьогодні у нашому закладі, він працює з дня заснування, з 1988 року. Він уже тричі вичерпав свій ресурс." – розповідає Якубова.
Раніше, за її словами, рентгено-діагностична апаратура поставлялась за державний кошт: "10 років ми пишемо заявку, ніхто нам коштів з державного бюджету не виділив. А це 2 мільйони, за такі гроші ми апаратуру самі не купимо. Ось тут місцевій владі слід попрацювати над цим питанням." – наголосила Ганна Якубова.