Як же я втомилася...
Мені фізично боляче від того, що я страшенно втомилася. І страшенно соромно тому, що хлопці в окопах втомилися набагато сильніше.Чергування за чергуванням. І вдень і вночі. Без вихідних та перерв на заболіти.
Від їхньої роботи залежать життя бійців в окопах. Щоразу, як тільки ціль виявлено, Драмер – пілот фпвішки – повинен розрахувати оптимальний маршрут, а Пастир – спорядити та запустити дрон зі снарядом. Осколковим – якщо треба вразити піхоту. Кумулятивним – якщо техніку.
В цей же час Артем, хлопчик з дитячим обличчям та широкою усмішкою, перенаправляє антену. Стрім з Мавіка транслює бій на Дощу. В окопи до наших бійців прорвалися ворожі штурмовики. Їх троє. Вони зайшли з тилу і ведуть прицільний вогонь по солдатах, що сховалися далі в траншеї.
Я дивлюсь на екран і боюся вдихнути. Хоч відео і без звуку, але кожен вибух і кожен спалах приголомшують своєю немотою.Один із наших бійців вискакує з окопа. І обходить зліва затиснутих вогнем з гранатомету ворогів.
Граната. Ще одна.«Ну, вибухай же. Ну, будь ласка» - я кричала б ці слова Богу, вселенському розуму, та хоч кому. Аби це хоч щось змінило.
Точним кидком він нарешті закидає ефку прямо між орками. Один з них падає. Другий переводить вогонь у бік, звідки прилетіла граната. А третій вискакує з окопа і біжить у бік колючки. Намагаючись зайти із флангу.
Все, що він встигає побачити, як дрон Драмера наздоганяє його ззаду.
А в цей час укриття, з якого пілоти управляють фпві, здригається від близьких розривів. Встигнути долетіти, поцілити, врятувати, вижити самим. Така послідовність.Страх бути розірваним снарядом або живцем похованим під будинком, який раптово може стати будівельним сміттям, бореться з обов'язком врятувати тих, хто прямо зараз в тих окопах дивиться смерті у вічі.
- Я попав. Ти бачив? Ох у нього й обличчя було, - Драмер звичним жестом прокручує записане відео на комп'ютері.
- Група з 5 пдрів йде на Редут, - хрусткий голос розвідника виходить в ефір.
- Пастир! Готуй осколковий. Ми дістаємо, – Драмер перевіряє по карті озвучені координати, уважно розглядаючи стрім з Мавіка.
На вулиці далекі та близькі розриви змушують ходором ходити стіни.Але й на хвилину не переривають роботу пілотів.
Я втискаюсь у стіну. Холод пробирає до кісток. А це ще не зима.
Сьогодні цей екіпаж матиме ще 12 вильотів. Влучних, точних, що змінюють хід битви.
Мені навіть складно уявити, наскільки сильно втомилися вони. Але вони літатимуть, доки буде на чому. Адже це рятує життя.
Вони рятують життя.
Оксана ЧОРНА
Від їхньої роботи залежать життя бійців в окопах. Щоразу, як тільки ціль виявлено, Драмер – пілот фпвішки – повинен розрахувати оптимальний маршрут, а Пастир – спорядити та запустити дрон зі снарядом. Осколковим – якщо треба вразити піхоту. Кумулятивним – якщо техніку.
В цей же час Артем, хлопчик з дитячим обличчям та широкою усмішкою, перенаправляє антену. Стрім з Мавіка транслює бій на Дощу. В окопи до наших бійців прорвалися ворожі штурмовики. Їх троє. Вони зайшли з тилу і ведуть прицільний вогонь по солдатах, що сховалися далі в траншеї.
Я дивлюсь на екран і боюся вдихнути. Хоч відео і без звуку, але кожен вибух і кожен спалах приголомшують своєю немотою.Один із наших бійців вискакує з окопа. І обходить зліва затиснутих вогнем з гранатомету ворогів.
Граната. Ще одна.«Ну, вибухай же. Ну, будь ласка» - я кричала б ці слова Богу, вселенському розуму, та хоч кому. Аби це хоч щось змінило.
Точним кидком він нарешті закидає ефку прямо між орками. Один з них падає. Другий переводить вогонь у бік, звідки прилетіла граната. А третій вискакує з окопа і біжить у бік колючки. Намагаючись зайти із флангу.
Все, що він встигає побачити, як дрон Драмера наздоганяє його ззаду.
А в цей час укриття, з якого пілоти управляють фпві, здригається від близьких розривів. Встигнути долетіти, поцілити, врятувати, вижити самим. Така послідовність.Страх бути розірваним снарядом або живцем похованим під будинком, який раптово може стати будівельним сміттям, бореться з обов'язком врятувати тих, хто прямо зараз в тих окопах дивиться смерті у вічі.
- Я попав. Ти бачив? Ох у нього й обличчя було, - Драмер звичним жестом прокручує записане відео на комп'ютері.
- Група з 5 пдрів йде на Редут, - хрусткий голос розвідника виходить в ефір.
- Пастир! Готуй осколковий. Ми дістаємо, – Драмер перевіряє по карті озвучені координати, уважно розглядаючи стрім з Мавіка.
На вулиці далекі та близькі розриви змушують ходором ходити стіни.Але й на хвилину не переривають роботу пілотів.
Я втискаюсь у стіну. Холод пробирає до кісток. А це ще не зима.
Сьогодні цей екіпаж матиме ще 12 вильотів. Влучних, точних, що змінюють хід битви.
Мені навіть складно уявити, наскільки сильно втомилися вони. Але вони літатимуть, доки буде на чому. Адже це рятує життя.
Вони рятують життя.
Оксана ЧОРНА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |