Як влада торгує людьми
Катерина Левченко: Використання бюджетників у акціях – вияв торгівлі людьми «Якщо громадяни приймають участь у масових акціях добровільно – це добре. Це є право людини, яке вимагає захисту та поваги, і має неуклінно дотримуватися державою, незалежно від того, які переконання мають люди. Обмежуватися за Конституцією України можуть лише ті заходи, учасники яких шкодять національній безпеці та громадському порядку. Якщо ж громадяни використовуються із елементами примусу кимось у власних цілях – це може бути розцінено як торгівля людьми», - таку думку висловила член Ради Громадянської ініціативи «Третя Українська Республіка» Катерина Левченко.
Коментуючи інформацію про існуючі факти щодо примусової участі бюджетників у Антимайдані, вона підкреслила, коли простежується наявність примусу, обмеження волі, коли людина не може відмовитися брати участь у заході і при цьому вона не може покинути це місце, можна розцінювати такі факти як експлуатацію.
«Якщо, наприклад, є трудовий контракт, за яким 8 годин ми маємо відпрацювати на місці роботи. В інший час робоче місце ми покинути можемо і вільні робити, що забажаємо – спілкуватися з друзями, ходити або не ходити на мирні акції, брати чи не брати участь у громадській чи політичній діяльності тощо. Якщо ж відбувається обмеження волі, якщо пообіцяли гроші і не заплатили їх, такі вчинки можна відносити до торгівлі людьми», - зазначила Катерина Левченко.
За її словами, за торгівлю людьми передбачена кримінальна відповідальність – від 3 до 8 років, згідно зі 149 статтею Кримінального кодексу.
«І хоча довести факти використання людей, їх вразливого стану, у будь-яких акціях з наявністю примусу або залякування дуже складно, все ж таки такі дії можуть кваліфікуватися згідно законодавства, як торгівля людьми. За такі вчинки має наставати персональна відповідальність. І це мають враховувати представники будь-якої політичної сили чи партії», - підкреслила Катерина Левченко.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |