Як вижив член імператорської академії мистецтв?
Як вижив у роки комуністичних репресій дійсний член Імператорської академії мистецтв (з 1913 року)? Як він примудрився отримати звання заслуженого діяча мистецтв РСФСР у кривавому 1937 році? і Сталінську премію у 1941?
Мова про нашого земляка з Ніжина, видатного художника - баталіста Миколу Самокиша. Можливо, він доносив на колег і через те піднісся в лихолітті? Архіви відкриті, та так мало бажаючих їх вивчати...
Він народився у Ніжині, в сім'ї поштаря, а дитячі роки пройшли в Носівці - тобто подвійно наш земляк. Дід по матері був козаком, у нього до школи й ріс. А вже потім у ніжинському інституті вчився. Але після нього - Петербузька академія мистецтв, де входив до групи видатних художників - українців, як то Васильківський та Сластіон. Ха, він вчився і в Парижі - як, за які шиші потрапив туди син поштаря? Ех, нема в нас, українців, розвинутої традиції писання біографій своїх видатних людей!
Але офіційно - начебто втрапив туди за роботу “Повернення російської кавалерії після атаки під Аустерліцем” (присвячена війні 1812-го року) . Як би стипендію отримав...
Ім'я баталіста здобув картинами, які прославляли російську загарбницьку політику на Кавказі, академіком став, щоправда, за мирну роботу "Табун на водопої". І це ще при царю! Правду моя баба Лисаветка казала: "Був Миколка -дурачок - були булка й п'ятачок, а прийшли комісари - так і висівки списали!".
Разом з тим же С.Васильківським та істориком Д. Еварницьким (так тоді писали його прізвище) працював над знаменитим альбомом "З української старовини". Створив цілу галерею козацьких портретів, українських сцен та зізнавався, що найбільше любив малювати коней. Знаменитою є його картина бою козацького полковника Максима Кривоніса з Яремою Вишневецьким.
З 1919 року жив у Криму - у Сімферополі й помер 1944 року. Щоб вижити, продавав німцям свої картини
Сьогодні йому - 160 років.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Мова про нашого земляка з Ніжина, видатного художника - баталіста Миколу Самокиша. Можливо, він доносив на колег і через те піднісся в лихолітті? Архіви відкриті, та так мало бажаючих їх вивчати...
Він народився у Ніжині, в сім'ї поштаря, а дитячі роки пройшли в Носівці - тобто подвійно наш земляк. Дід по матері був козаком, у нього до школи й ріс. А вже потім у ніжинському інституті вчився. Але після нього - Петербузька академія мистецтв, де входив до групи видатних художників - українців, як то Васильківський та Сластіон. Ха, він вчився і в Парижі - як, за які шиші потрапив туди син поштаря? Ех, нема в нас, українців, розвинутої традиції писання біографій своїх видатних людей!
Але офіційно - начебто втрапив туди за роботу “Повернення російської кавалерії після атаки під Аустерліцем” (присвячена війні 1812-го року) . Як би стипендію отримав...
Ім'я баталіста здобув картинами, які прославляли російську загарбницьку політику на Кавказі, академіком став, щоправда, за мирну роботу "Табун на водопої". І це ще при царю! Правду моя баба Лисаветка казала: "Був Миколка -дурачок - були булка й п'ятачок, а прийшли комісари - так і висівки списали!".
Разом з тим же С.Васильківським та істориком Д. Еварницьким (так тоді писали його прізвище) працював над знаменитим альбомом "З української старовини". Створив цілу галерею козацьких портретів, українських сцен та зізнавався, що найбільше любив малювати коней. Знаменитою є його картина бою козацького полковника Максима Кривоніса з Яремою Вишневецьким.
З 1919 року жив у Криму - у Сімферополі й помер 1944 року. Щоб вижити, продавав німцям свої картини
Сьогодні йому - 160 років.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Коментарі (0) |