Як вам дерусифікація? або Одностайність міськради і МВА
Напочатку осені знайшли на Масанах у Чернігові (на вулиці Трудовій, якщо бути точним) пам'ятник з написом "Жителям с. Масаньі сожженньіми живьем фашистами 27 февраля 1943 г.".
З історичної точки зору ця трагічна сторінка (якщо така насправді була - бо поверхневим інтернет-пошуком нічого не знайшов) потребує вивчення. Але російськомовний пам'ятник - вимагає перекладу.
Тому звернувся до Уповноваженого із захисту державної мови пана Креміня та головного дерусифікатора Чернігова, очільника міської військової адміністрації пана Брижинського (саме пан Брижинський видав Наказ, яким заборонив використання мови держави-агресора Російської Федерації у вивісках та інформаційних табличках у Чернігові).
Від Уповноваженого наразі відповіді не отримав. Зате прийшли дві інші.
-͟ ͟У͟ ͟б͟ю͟д͟ж͟е͟т͟і͟ ͟Ч͟е͟р͟н͟і͟г͟і͟в͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟м͟і͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟т͟е͟р͟и͟т͟о͟р͟і͟а͟л͟ь͟н͟о͟ї͟ ͟г͟р͟о͟м͟а͟д͟и͟ ͟н͟а͟ ͟2͟0͟2͟4͟ ͟р͟і͟к͟ ͟<͟.͟.͟.͟>͟ ͟з͟а͟з͟н͟а͟ч͟е͟н͟і͟ ͟а͟с͟и͟г͟н͟у͟в͟а͟н͟н͟я͟ ͟в͟і͟д͟с͟у͟т͟н͟і͟.͟ ͟П͟о͟в͟е͟р͟н͟у͟т͟и͟с͟ь͟ ͟д͟о͟ ͟в͟и͟р͟і͟ш͟е͟н͟н͟я͟ ͟п͟о͟р͟у͟ш͟е͟н͟о͟г͟о͟ ͟В͟а͟м͟и͟ ͟п͟и͟т͟а͟н͟н͟я͟ ͟б͟у͟д͟е͟ ͟м͟о͟ж͟л͟и͟в͟и͟м͟ ͟з͟а͟ ͟н͟а͟я͟в͟н͟о͟с͟т͟і͟ ͟в͟і͟д͟п͟о͟в͟і͟д͟н͟и͟х͟ ͟а͟с͟и͟г͟н͟у͟в͟а͟н͟ь͟ ͟у͟ ͟б͟ю͟д͟ж͟е͟т͟і͟ ͟Ч͟е͟р͟н͟і͟г͟і͟в͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟м͟і͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟т͟е͟р͟и͟т͟о͟р͟і͟а͟л͟ь͟н͟о͟ї͟ ͟г͟р͟о͟м͟а͟д͟и͟ ͟на͟ ͟2͟0͟2͟5͟ ͟р͟і͟к͟,͟ - зазначає начальник міського управління культури та туризму Олександр Шевчук, щоправда додаючи, що у жовтні минулого року його управління зверталося з проханням передбачити на цей рік гроші на демонтаж пам'яток, що заборонені чинним законодавством, але, мовляв, до думки управління не прислухалися.
-͟ ͟Ч͟е͟р͟н͟і͟г͟і͟в͟с͟ь͟к͟а͟ ͟м͟і͟с͟ь͟к͟а͟ ͟в͟і͟й͟с͟ь͟к͟о͟в͟а͟ ͟а͟д͟м͟і͟н͟і͟с͟т͟р͟а͟ц͟і͟я͟ ͟н͟е͟ ͟н͟а͟д͟і͟л͟е͟н͟а͟ ͟п͟о͟в͟н͟о͟в͟а͟ж͟е͟н͟н͟я͟м͟и͟ ͟д͟л͟я͟ ͟п͟р͟и͟й͟н͟я͟т͟т͟я͟ ͟р͟і͟ш͟е͟н͟ь͟ ͟ч͟и͟ ͟в͟ч͟и͟н͟е͟н͟н͟я͟ ͟д͟і͟й͟,͟ ͟щ͟о͟ ͟б͟у͟л͟и͟ ͟п͟о͟р͟у͟ш͟е͟н͟і͟ ͟у͟ ͟В͟а͟ш͟о͟м͟у͟ ͟з͟в͟е͟р͟н͟е͟н͟н͟і͟,͟ - вторить перший заступник начальника Чернігівської міської військової адміністрації Віктор Бистров.
Кажучи про чернігівські реалії, варто додати, що і пан Бистров, і пан Шевчук є чинними депутатами міської ради. А військова адміністрація та міська рада перебувають у "контрах" ледве не з усіх питань.
Але ось щодо російськомовного пам'ятника - одностайні: грошей нема, повноважень - теж. Не на часі, коротше.
Втім, Чернігів - це місто, де досі в історичній частині можна наткнутися на стенд з георгіївською стрічкою, а в найбільш туристичному місці на Валу знайти поховання російських окупантів, які у 1919-му Чернігів захопили. А я тут про пам'ятник, в якому (якщо був такий історичній факт) треба "лише" напис перекласти на єдину державну мову України та "фашистів" на "нацистів" замінити... Про що це я, коротше? Яка вам дерусифікація?
Сєргєй КАРАСЬ
З історичної точки зору ця трагічна сторінка (якщо така насправді була - бо поверхневим інтернет-пошуком нічого не знайшов) потребує вивчення. Але російськомовний пам'ятник - вимагає перекладу.
Тому звернувся до Уповноваженого із захисту державної мови пана Креміня та головного дерусифікатора Чернігова, очільника міської військової адміністрації пана Брижинського (саме пан Брижинський видав Наказ, яким заборонив використання мови держави-агресора Російської Федерації у вивісках та інформаційних табличках у Чернігові).
Від Уповноваженого наразі відповіді не отримав. Зате прийшли дві інші.
-͟ ͟У͟ ͟б͟ю͟д͟ж͟е͟т͟і͟ ͟Ч͟е͟р͟н͟і͟г͟і͟в͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟м͟і͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟т͟е͟р͟и͟т͟о͟р͟і͟а͟л͟ь͟н͟о͟ї͟ ͟г͟р͟о͟м͟а͟д͟и͟ ͟н͟а͟ ͟2͟0͟2͟4͟ ͟р͟і͟к͟ ͟<͟.͟.͟.͟>͟ ͟з͟а͟з͟н͟а͟ч͟е͟н͟і͟ ͟а͟с͟и͟г͟н͟у͟в͟а͟н͟н͟я͟ ͟в͟і͟д͟с͟у͟т͟н͟і͟.͟ ͟П͟о͟в͟е͟р͟н͟у͟т͟и͟с͟ь͟ ͟д͟о͟ ͟в͟и͟р͟і͟ш͟е͟н͟н͟я͟ ͟п͟о͟р͟у͟ш͟е͟н͟о͟г͟о͟ ͟В͟а͟м͟и͟ ͟п͟и͟т͟а͟н͟н͟я͟ ͟б͟у͟д͟е͟ ͟м͟о͟ж͟л͟и͟в͟и͟м͟ ͟з͟а͟ ͟н͟а͟я͟в͟н͟о͟с͟т͟і͟ ͟в͟і͟д͟п͟о͟в͟і͟д͟н͟и͟х͟ ͟а͟с͟и͟г͟н͟у͟в͟а͟н͟ь͟ ͟у͟ ͟б͟ю͟д͟ж͟е͟т͟і͟ ͟Ч͟е͟р͟н͟і͟г͟і͟в͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟м͟і͟с͟ь͟к͟о͟ї͟ ͟т͟е͟р͟и͟т͟о͟р͟і͟а͟л͟ь͟н͟о͟ї͟ ͟г͟р͟о͟м͟а͟д͟и͟ ͟на͟ ͟2͟0͟2͟5͟ ͟р͟і͟к͟,͟ - зазначає начальник міського управління культури та туризму Олександр Шевчук, щоправда додаючи, що у жовтні минулого року його управління зверталося з проханням передбачити на цей рік гроші на демонтаж пам'яток, що заборонені чинним законодавством, але, мовляв, до думки управління не прислухалися.
-͟ ͟Ч͟е͟р͟н͟і͟г͟і͟в͟с͟ь͟к͟а͟ ͟м͟і͟с͟ь͟к͟а͟ ͟в͟і͟й͟с͟ь͟к͟о͟в͟а͟ ͟а͟д͟м͟і͟н͟і͟с͟т͟р͟а͟ц͟і͟я͟ ͟н͟е͟ ͟н͟а͟д͟і͟л͟е͟н͟а͟ ͟п͟о͟в͟н͟о͟в͟а͟ж͟е͟н͟н͟я͟м͟и͟ ͟д͟л͟я͟ ͟п͟р͟и͟й͟н͟я͟т͟т͟я͟ ͟р͟і͟ш͟е͟н͟ь͟ ͟ч͟и͟ ͟в͟ч͟и͟н͟е͟н͟н͟я͟ ͟д͟і͟й͟,͟ ͟щ͟о͟ ͟б͟у͟л͟и͟ ͟п͟о͟р͟у͟ш͟е͟н͟і͟ ͟у͟ ͟В͟а͟ш͟о͟м͟у͟ ͟з͟в͟е͟р͟н͟е͟н͟н͟і͟,͟ - вторить перший заступник начальника Чернігівської міської військової адміністрації Віктор Бистров.
Кажучи про чернігівські реалії, варто додати, що і пан Бистров, і пан Шевчук є чинними депутатами міської ради. А військова адміністрація та міська рада перебувають у "контрах" ледве не з усіх питань.
Але ось щодо російськомовного пам'ятника - одностайні: грошей нема, повноважень - теж. Не на часі, коротше.
Втім, Чернігів - це місто, де досі в історичній частині можна наткнутися на стенд з георгіївською стрічкою, а в найбільш туристичному місці на Валу знайти поховання російських окупантів, які у 1919-му Чернігів захопили. А я тут про пам'ятник, в якому (якщо був такий історичній факт) треба "лише" напис перекласти на єдину державну мову України та "фашистів" на "нацистів" замінити... Про що це я, коротше? Яка вам дерусифікація?
Сєргєй КАРАСЬ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
