реклама партнерів:
Головна › Новини › Поради

Як садити сад восени

Якщо садити восени (це ніби виграється рік, бо дерево встигає викорінитись і ранньої весни швидко піде в ріст), то важливо робити це за місяць-півтора до замерзання грунту.

При весняному закладанні саду найкраще садити дерева в надранні строки, як тільки можна копати грунт, бо найменше запізнення з висаджуванням дерев Негативно впливає на їх приживлюваність і величину приросту, яким значною мірою зумовлюється час вступу дерева в плодоношення, а звідси — і габаритності. Особливо треба поспішати з ягідними культурами: малиною, аґрусом, смородиною, бо ще тільки видно в снігу проталини, а кущі вже зеленіють. Тому ці культури доцільніше висаджувати восени.

Яблуня, груша, слива, вишня та горіх добре приживаються і при весняній, і при осінній посадці, аби тільки ретельно виконувалася технологія. Персик, абрикос краще садити навесні, бо при осінній посадці чимало шансів на вимерзання непідготовленого до зими дерева.

Грунт та посадкові ями

У звичайних умовах, на давно окультурених грунтах ями для дерев та кущів копають таких розмірів, щоб вони забезпечували вільне розміщення кореневої системи саджанця. В умовах сипучих пісків, на яких розміщена більшість присадибних ділянок півдня та півночі України, технологія підготовки і заправки посадкових ям в основі теж залишається без особливих змін.

Але спочатку викопується в піску яма значно більшого розміру: шириною 1,5 — 2 м та глибиною до 1 м. Вийнятий з ями пісок розкидають по всій садибі, дно її на 10 — 15 см засипають глиною (дивись схему). Решту ями засипають завезеним родючим грунтом. Якщо привезений грунт важкий, глинистий, то його на 35 — 40 % можна змішувати з «місцевим», вийнятим із ями піском, додаючи 10 — 15 % торфу. Таким чином, на 25 — 30 % зменшиться загальна потреба в завезенні грунту.

Через 4 — 5 років, коли дерева підростуть і їх корені проникатимуть за межі ями, навкруги можна зробити канави глибиною і шириною до 60 — 70 см і заправити її додатково підвезеним грунтом. Отже, коренева система знову знаходитиметься в родючому шарі.

«Окультурюють» одночасно і решту площі, насипаючи привезений грунт шаром 20 — 30 см для посадки суниць та вирощування овочевих культур. Щоб при цьому не загубити їх параметрів підготовлених для дерев ям, в їх центрах перед окультуренням всієї площі встановлюють великі кілки-маяки. По них і орієнтуються при кінцевій підготовці посадкових ям.
У заправленій навезеним грунтом ямі копають вже спеціальні посадкові ями глибиною 60 — 65 см та шириною до 70 см.

Для боротьби з личинками хрущів на дно ями вносять 20 г двопроцентного гамма-ізомеру гексахлорану, рівномірно змішуючи його із заздалегідь підготовленою грунтово-перегнійно-мінеральною сумішшю, якою засипають одну третину ями (35 — 40 см), завершуючи конусоподібно, як показано на рисунку. Готують цю суміш з 3 — 4 відер навезеного грунту, 2 відер перегною або торфу, а якщо їх немає, то до 4 — 5 відер (залежно від розміру ями) навезеного грунту додають 120 — 150 г суперфосфату, 60 — 75 г калійної солі та100 г аміачної селітри. Добре все перемішують, засипають в яму на 35 — 40 см. Зверху горбика здобреної суміші насипають шар «чистого» підвезеного грунту, щоб запобігти опікам коріння. Заправляти ями грунтово-органо-мінеральними сумішами краще за кілька днів до висадки дерев.

Агороазбука






Теги:сад, осінні роботи, посадка дерев


Читайте також






Коментарі (4)
avatar
1
Шановний Василю Федоровичу!
Ви надали рекомендаціїї щонайменше 50-ти річної давності, коли дозволялося використовувати гексахлоран, торгова мазва якого ДУСТ. Дуст - отрута не лише для хробаків, а й для людей, навіть в малих кількостях викликає уродства у новонароджених малюків, був заборонений у всьому світі і тепер з накопиченими його залишками не знають що робити, бо утилізація коштує дорого.
Копати посадкову яму ємністю 3-4 кубометри і розсипати викопаний пісок по плодородній землі саду чи городу може придумати лише неадекватна людина, місце якій в Халявіно. А де взяти на кожний саджанець 3-4 куби плодородної землі?
Сьогодні продають саджанці дерев на вегетативних підвоях, дерева на яких невисокі, їх корені в глибину не сягають і півметра.
avatar
2
Дякую за роз'яснення. А Ви не хотіли б для Сіверщини написати про свої секрети садівництва? А невисокі дерева -- карликові? Вони ж для нашої зони також не годяться...
avatar
3
Міг би, але я не зможу перевершити журнал "Дім.Сад.Город", рекомендаціями котрого я скористався при створенні свого саду.
Низькорослі дерева в нашій зоні прекрасно себе почувають, промислові сади на Сіверщині насаджують висотою дерев до 3-4 метрів, дуже зручних в обслуговуванні.
Карликові дерева - то екзотика, їх садять в палісадниках перед вікном. Вранці встав, підійшов до вікна і, не виходячи з хати, пюбуєшся.
avatar
4
Ви правильно рекомендуєте садити дерева восени. Поясню чому це так.
Весь період вегетаціі, з ранньої весни і до кінця літа дерево спрямовує всі свої сили і енергію на ріст і розвиток крони. Корені в цей період розвиваються мало.
Починаючи з кінця літа і до глибокої осені, аж до зниження температури грунту в зоні коренів до плюс 2 градуси за Цельсієм, дерево нарощує і розвиває корені, готується до зими і слідуючої вегетації.
При пересадці саджанця з питомника на постійне місце втрачається не менше третини його кореневої системи. Якщо робити це весною, то бідне покалічене деревце не знає куди кинути свої невеличкі ресурси - на крону, чи на покалічені корені і все літо розвивається слабо, а якщо на весняному сонці корені підсушаться, то й не прийметься взагалі.
Після викопки саджанця в питомнику листя має бути видалено, бо воно випаровує вологу і висушує деревце, а корені необхідно тримати у зволоженому стані.
Найбільш сприятливі терміни для садіння дерев в нашій зоні - друга половина вересня.
avatar