Як ми сміялися в теробороні

Розповім "веселе".

Одна з перших ночей чергування у теробороні. Охороняємо територію універу з бомбосховищем. Довкола Ніжина бебехкає з різних сторін. Усі Магерки ночують у бомбосховищі. Ніхто не може спати, всі на адреналіні. І ось настає тиша - передишка. Пішов у вестибюль старого корпусу, сів на стільчик перепочити. Подивився новини у мордокнизі, щось своє думаю...

І раптом - гучний брязкіт гусениць важкої техніки!... Перша думка - танки русні прорвалися до універу!... З криком "Танки йдуть!" вскакую і біжу до вхідних дверей. Разом зі мною - усі, хто був у вестибюлі, на чолі з ректором...

Вибігаємо - ніч, тиша, зірок немає, темрява - аж помацати руками можна. І тут розумію, що просто на мить провалився в сон і це мені наснилося...

Це був перший випадок з початку війни коли ми щиро і дружно реготали...

Олександр МОРОЗОВ