Як Чернігів економить
Кажуть, для комунальників зима приходить завжди несподівано. Проте, схоже, для Чернігова ця гумористична максима вже не працює: система енергоефективних заходів дає змогу спокійно переносити низькі температури, не боячись за стан гаманця при оплаті тепла та електрики.
Чернігів ще 2011-го долучився до «Угоди мерів», і міська влада взяла зобов’язання зменшити викиди вуглекислого газу та підвищити енергоефективність у бюджетній сфері. Для цього було розроблено план дій зі сталого енергетичного розвитку міста на 2015—2023 роки, що передбачає понад 70 проектних пропозицій вартістю 1,4 млрд гривень.
Начальник відділу енергоефективності управління економічного розвитку міської ради Роман Мовчан розповідає: «Йдеться не лише про заміну вікон та дверей на більш енергоефективні, утеплення будівель, проведення гідрохімічних промивок мереж опалення, а й про облаштування індивідуальних теплових пунктів тощо. Програма підвищення енергоефективності в бюджетних установах охопила 100 закладів і установ, що утримуються з міського бюджету. Це, зокрема, 73 навчальні заклади, 9 закладів охорони здоров’я, 11 закладів культури та спорту, 7 адмінбудівель. За минулий і позаминулий роки за цією програмою профінансовано енергоефективних заходів майже на 68 млн гривень».
Ми побували в колегіумі № 11. Тут завдяки проекту українсько-німецького співробітництва (GIZ) замінено вікна та двері, утеплено стіни, цоколь, підвал і горище. Вартість робіт становила 2,2 млн гривень, з яких майже мільйон профінансовано GIZ. У результаті споживання тепла скоротилось на 35%! Це у старому корпусі. А в новому замінено вікна, утеплено фасад, замінено покрівлю з пласкої на шатрову, встановлено кілька індивідуальних теплових пунктів. На впровадження заходів спрямовано майже 17 млн гривень, з яких 12,8 млн — кошти Державного фонду регіонального розвитку. Заплановано отримати економію майже 30%, а діти під час перерв гасають коридорами у футболках.
Директорка колегіуму № 11 Світлана Рубан розповіла, що їхній заклад є найбільшою школою міста — тут навчаються 1676 учнів та працюють 120 педагогів. «Нещодавно нашому закладу виповнилося 80 років, — каже директорка. — І ми сьогодні справді отримали комфортні умови праці. Наші діти навчаються у теплих світлих класах. Проведено енергоефективну реновацію, що дає відчутну економію тепла, води та електроенергії. До того температура в старій будівлі становила 15 градусів, сьогодні середня температура в класах — 21 градус. Ми маємо індивідуальну станцію теплопункту і можемо самостійно регулювати температуру відповідно до санітарних норм».
Чернігівські чиновники намагаються активно співпрацювати з міжнародними структурами. Так, у рамках проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» здійснено реновацію дитсадка № 71. Вартість її становила 2,5 млн гривень, співфінансування USAID сягнуло 900 тис. Проведено роботи з утеплення стін фасаду мінеральною ватою, замінено вікна та вхідні двері на енергоощадні, зроблено скатний дах. Завдяки цим заходам споживання теплової енергії в садочку зменшилося на 30%.
На чернігівському водоканалі — великі затрати електроенергії. Адже, як розповів фахівець зі зв’язків з громадськістю КП «Чернігівводоканал» Ігор Грищенко, технологія подачі води особлива — її подають зі свердловин, глибина яких 700 метрів. Тому чернігівську воду можна пити з крана. Але її треба спочатку підняти на перший рівень, перекачати в ємності та підняти на другий рівень, а потім подати споживачам у багатоповерхівки.
Водоканал завдяки кредиту Світового банку замінив аварійні ділянки водопровідних та каналізаційних мереж, насосне обладнання на артезіанських свердловинах та в насосних станціях, провів реконструкцію системи каналізації одного мікрорайону, придбав сучасну техніку. Результат — економія до 35%.
У місті щоденно проводять аналіз споживання енергоресурсів у 190 бюджетних будівлях, уявляєте! Це завдяки електронній системі енергомоніторингу. І, відповідно, у разі великих коливань вживають оперативних заходів. Міські чиновники доповідають, що це дало змогу зекономити до мільярда гривень за рік.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України".
"Голос України"
Чернігів ще 2011-го долучився до «Угоди мерів», і міська влада взяла зобов’язання зменшити викиди вуглекислого газу та підвищити енергоефективність у бюджетній сфері. Для цього було розроблено план дій зі сталого енергетичного розвитку міста на 2015—2023 роки, що передбачає понад 70 проектних пропозицій вартістю 1,4 млрд гривень.
Начальник відділу енергоефективності управління економічного розвитку міської ради Роман Мовчан розповідає: «Йдеться не лише про заміну вікон та дверей на більш енергоефективні, утеплення будівель, проведення гідрохімічних промивок мереж опалення, а й про облаштування індивідуальних теплових пунктів тощо. Програма підвищення енергоефективності в бюджетних установах охопила 100 закладів і установ, що утримуються з міського бюджету. Це, зокрема, 73 навчальні заклади, 9 закладів охорони здоров’я, 11 закладів культури та спорту, 7 адмінбудівель. За минулий і позаминулий роки за цією програмою профінансовано енергоефективних заходів майже на 68 млн гривень».
Ми побували в колегіумі № 11. Тут завдяки проекту українсько-німецького співробітництва (GIZ) замінено вікна та двері, утеплено стіни, цоколь, підвал і горище. Вартість робіт становила 2,2 млн гривень, з яких майже мільйон профінансовано GIZ. У результаті споживання тепла скоротилось на 35%! Це у старому корпусі. А в новому замінено вікна, утеплено фасад, замінено покрівлю з пласкої на шатрову, встановлено кілька індивідуальних теплових пунктів. На впровадження заходів спрямовано майже 17 млн гривень, з яких 12,8 млн — кошти Державного фонду регіонального розвитку. Заплановано отримати економію майже 30%, а діти під час перерв гасають коридорами у футболках.
Директорка колегіуму № 11 Світлана Рубан розповіла, що їхній заклад є найбільшою школою міста — тут навчаються 1676 учнів та працюють 120 педагогів. «Нещодавно нашому закладу виповнилося 80 років, — каже директорка. — І ми сьогодні справді отримали комфортні умови праці. Наші діти навчаються у теплих світлих класах. Проведено енергоефективну реновацію, що дає відчутну економію тепла, води та електроенергії. До того температура в старій будівлі становила 15 градусів, сьогодні середня температура в класах — 21 градус. Ми маємо індивідуальну станцію теплопункту і можемо самостійно регулювати температуру відповідно до санітарних норм».
Чернігівські чиновники намагаються активно співпрацювати з міжнародними структурами. Так, у рамках проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» здійснено реновацію дитсадка № 71. Вартість її становила 2,5 млн гривень, співфінансування USAID сягнуло 900 тис. Проведено роботи з утеплення стін фасаду мінеральною ватою, замінено вікна та вхідні двері на енергоощадні, зроблено скатний дах. Завдяки цим заходам споживання теплової енергії в садочку зменшилося на 30%.
На чернігівському водоканалі — великі затрати електроенергії. Адже, як розповів фахівець зі зв’язків з громадськістю КП «Чернігівводоканал» Ігор Грищенко, технологія подачі води особлива — її подають зі свердловин, глибина яких 700 метрів. Тому чернігівську воду можна пити з крана. Але її треба спочатку підняти на перший рівень, перекачати в ємності та підняти на другий рівень, а потім подати споживачам у багатоповерхівки.
Водоканал завдяки кредиту Світового банку замінив аварійні ділянки водопровідних та каналізаційних мереж, насосне обладнання на артезіанських свердловинах та в насосних станціях, провів реконструкцію системи каналізації одного мікрорайону, придбав сучасну техніку. Результат — економія до 35%.
У місті щоденно проводять аналіз споживання енергоресурсів у 190 бюджетних будівлях, уявляєте! Це завдяки електронній системі енергомоніторингу. І, відповідно, у разі великих коливань вживають оперативних заходів. Міські чиновники доповідають, що це дало змогу зекономити до мільярда гривень за рік.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України".
"Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |