Як афганець наклав перед стройбатом...
Сайт "Високий Вал" сьогодні їдуче висміяв чернігівського міського голову Олександра Соколова через його боязнь вийти до мітингарів та за команду міської влади про знесення євронамету.
"26-го листопада - дата символічна. 9 років тому громада на чолі із славнозвісним Рудьковським посунула на штурм міської ради. Олександра Соколова тоді просто вмовляв вийти до людей депутат міської ради Сергій Шумило. Результат – закам’яніле обличчя градоначальника у помаранчевому шалику…
Вдруге історія повторюється у вигляді фарсу. Про якесь місцеве самоврядування у славному місті майже чотирьохсотлітнього магдебурзького права за 9 років потому говорити годі. Міський голова, комунальне підприємство якого забрало і потрощило коштовну приватну власність городян, сьогодні до них так і не вийшов", - пише сайт.
"Керівник ГО «Апельсин» під час зустрічі необережно почав говорити не чиновницькою поетичною мовою. Згадав навіть «стройбат», відтоді як держава не стала довіряти йому, а він – державі.
Але зустріч з «афганцем» Соколовим на 8-му годину ранку у міськраді таки призначили. І навіть Олег Семенович пообіцяли сприяти у поверненні сплюндрованого комунальним підприємством майна як громадським активістам, так і народному депутату Руслану Марцінківу.
«Пацан сказал – пацан сделал»
О 8-й годині ранку учасники євромайдану «як штик» з’явилися у малій залі міської ради… Спливли «джентльменські» 15 хвилин, спливла година…
Як там казала тьотя Свєта у «Спокойной ночи, малиші!»? «А Хрюши всьо нєт!»
"Високий Вал" влучно нагадує про тремтячі руки міського голови: "Про сміливість і чоловічу рішучість міського голови містом ходять легенди. Якщо 9-річний штурм міськради багато хто призабув, то деталі розставання з колись відданим заступником Оксаною Тунік-Фриз – навряд. Останню він просив залишитися на посаді, але приніс в жертву політичній доцільності і взятим на себе підвищеним «бізнесово-політичним» зобов’язанням. Злі язики і досі переповідають про «тремтячі руки з цигаркою» і важку розмову градоначальника з людиною, яка йому довіряла.
Недавній епізод у виконанні «злих язиків» - прохання до Соколова від співмешканців елітного дворику біля кафе «Нірвана» щось вирішити з дитячим майданчиком. Відповідь була простою «як двері» і юридично зваженою одночасно: «Це не у моїй компетенції».
Сказав і почимчикував… Напевно, вбік роботи, залишаючи по собі образ «сміливого афганця» у помаранчевому шалику".
Підзаголовок статті "Або як «афган» наклав у штани перед «стройбатом»… Коротка історія боягузтва". Детальніше читайте тут: Високий Вал
"26-го листопада - дата символічна. 9 років тому громада на чолі із славнозвісним Рудьковським посунула на штурм міської ради. Олександра Соколова тоді просто вмовляв вийти до людей депутат міської ради Сергій Шумило. Результат – закам’яніле обличчя градоначальника у помаранчевому шалику…
Вдруге історія повторюється у вигляді фарсу. Про якесь місцеве самоврядування у славному місті майже чотирьохсотлітнього магдебурзького права за 9 років потому говорити годі. Міський голова, комунальне підприємство якого забрало і потрощило коштовну приватну власність городян, сьогодні до них так і не вийшов", - пише сайт.
"Керівник ГО «Апельсин» під час зустрічі необережно почав говорити не чиновницькою поетичною мовою. Згадав навіть «стройбат», відтоді як держава не стала довіряти йому, а він – державі.
Але зустріч з «афганцем» Соколовим на 8-му годину ранку у міськраді таки призначили. І навіть Олег Семенович пообіцяли сприяти у поверненні сплюндрованого комунальним підприємством майна як громадським активістам, так і народному депутату Руслану Марцінківу.
«Пацан сказал – пацан сделал»
О 8-й годині ранку учасники євромайдану «як штик» з’явилися у малій залі міської ради… Спливли «джентльменські» 15 хвилин, спливла година…
Як там казала тьотя Свєта у «Спокойной ночи, малиші!»? «А Хрюши всьо нєт!»
"Високий Вал" влучно нагадує про тремтячі руки міського голови: "Про сміливість і чоловічу рішучість міського голови містом ходять легенди. Якщо 9-річний штурм міськради багато хто призабув, то деталі розставання з колись відданим заступником Оксаною Тунік-Фриз – навряд. Останню він просив залишитися на посаді, але приніс в жертву політичній доцільності і взятим на себе підвищеним «бізнесово-політичним» зобов’язанням. Злі язики і досі переповідають про «тремтячі руки з цигаркою» і важку розмову градоначальника з людиною, яка йому довіряла.
Недавній епізод у виконанні «злих язиків» - прохання до Соколова від співмешканців елітного дворику біля кафе «Нірвана» щось вирішити з дитячим майданчиком. Відповідь була простою «як двері» і юридично зваженою одночасно: «Це не у моїй компетенції».
Сказав і почимчикував… Напевно, вбік роботи, залишаючи по собі образ «сміливого афганця» у помаранчевому шалику".
Підзаголовок статті "Або як «афган» наклав у штани перед «стройбатом»… Коротка історія боягузтва". Детальніше читайте тут: Високий Вал
Читайте також |
Коментарі (2) |
| |