Я бачив, як спіткалися часи

Я бачив, як спіткалися часи.
Я бачив, як епохи завмирали,
Коли експреси долі нас несли
Кого куди і планово й авралом.

Як пригортала безвість багатьох.
Як невідомість заживо ковтала.
При тому соловейко -тьох та тьох
І, як те "тьох" відразу в воду талу.

І нині бачу - бачити не гріх.
Не гріх про це і світу сповістити,
Бо в кожного із нас є свій поріг,
Що маємо колись переступити.
05.05.25р.

Євген ПОСТУЛЬГА