Іван Дзюба - крипто- марксист
Придбав «Кобзаря» з щоденником Шевченка, і вже на першій сторінці книги мій мозок починає отруювати вступ, накидаючи якийсь крипто-марксівський прогресивістський світогляд:
«Розвиток буржуазних економічних відносин, насамперед в Англії та Франції, в парі з могутнім наступом просвітницької ідеології, не залишав шансів старим формам суспільного життя і духовній рутині.»
Тобто найвищий ступінь розвитку християнскої віри в історії європейської цивілізації — це "духовна рутина"? А природній і найбільш міцний становий устрій держави це просто "стара форма суспільного життя"?
Далі іде продовження ледве помітного затягування читача в мислення порочними категоріями:
«Декларація незалежності США була першим тектонічним поштовхом, ім’я її автора Бенджаміна Франкліна стало символом прагнення до визволення від зовнішнього гніту, до республіканізму.»
Тобто англійський король Георгій ІІІ, традиційно для Британської монархії сильно обмежений парламентом у своїй суверенності, виявляється, був тираном, а англійці в колоніях були під гнітом англійців в метрополії?
«Повалення монархії у Франції дало початок Великій французькій революції, яка стала відправною точкою і центральною подією нової історії Європи, хоч і мала неоднозначні наслідки, оскільки кривавий терор, у який вона виродилася, призвів до глибокого розчарування в ідеях просвітителів та в інтелектуальному раціоналізмі.»
А чому розчарування в ідеях просвітителів та в інтелектуальном раціоналізмі є обов’язково чимось поганим? Хіба ці суспільні та філософські рухи не були однією з рушійних сил духовного занепаду Європи, який ми спостерігаємо зараз?
І підпис наприкінці статті:
«Іван Дзюба
Академік НАН України
Герой України»
Ще один приклад того, як наша "патріотична" інтєлєґєнция всі ці роки грає на два фронти: і культивує любов до України, і утримує українців від ухилу надто вправо. А потім ми дивуємось чому демократія не працює, а наш нарід обирає керівником держави російськомовного юдея.
Єгор ГУСЬКОВ
«Розвиток буржуазних економічних відносин, насамперед в Англії та Франції, в парі з могутнім наступом просвітницької ідеології, не залишав шансів старим формам суспільного життя і духовній рутині.»
Тобто найвищий ступінь розвитку християнскої віри в історії європейської цивілізації — це "духовна рутина"? А природній і найбільш міцний становий устрій держави це просто "стара форма суспільного життя"?
Далі іде продовження ледве помітного затягування читача в мислення порочними категоріями:
«Декларація незалежності США була першим тектонічним поштовхом, ім’я її автора Бенджаміна Франкліна стало символом прагнення до визволення від зовнішнього гніту, до республіканізму.»
Тобто англійський король Георгій ІІІ, традиційно для Британської монархії сильно обмежений парламентом у своїй суверенності, виявляється, був тираном, а англійці в колоніях були під гнітом англійців в метрополії?
«Повалення монархії у Франції дало початок Великій французькій революції, яка стала відправною точкою і центральною подією нової історії Європи, хоч і мала неоднозначні наслідки, оскільки кривавий терор, у який вона виродилася, призвів до глибокого розчарування в ідеях просвітителів та в інтелектуальному раціоналізмі.»
А чому розчарування в ідеях просвітителів та в інтелектуальном раціоналізмі є обов’язково чимось поганим? Хіба ці суспільні та філософські рухи не були однією з рушійних сил духовного занепаду Європи, який ми спостерігаємо зараз?
І підпис наприкінці статті:
«Іван Дзюба
Академік НАН України
Герой України»
Ще один приклад того, як наша "патріотична" інтєлєґєнция всі ці роки грає на два фронти: і культивує любов до України, і утримує українців від ухилу надто вправо. А потім ми дивуємось чому демократія не працює, а наш нарід обирає керівником держави російськомовного юдея.
Єгор ГУСЬКОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |