Інтернет- війна через дочку чернігівського чиновника

"Росія фореверррр!" - написала у соцмережі Юлія Заліська.

На це Оксана Тунік-Фриз, колишня заступник чернігівського міського голови, логічно відповіла, що "Росія фореверррр!" є нездійсненною мрією людей середнього віку, адже гнила імперія доживає останні дні і намагається таким чином комусь довести свою велич. А ті з українців, хто обирає для себе Росію, має усвідомити власний вибір.

І все б воно й нічого, але дописувачі стверджують, що Юлія Заліська – дочка начальника управління освіти Чернігівської обласної державної адміністрації Анатолія Заліського.

Інтернет- користувачка Олена Левошич запитала в.о голови Чернігівської ОДА Сергія Журмана - чи вважаєте Ви нормальним, що донька чиновника вашої адміністрації відкрито виступає на стороні країни – агресора? А чиновник отримує зарплату з податків українських громадян і, до речі, прямо впливає на виховання підростаючого покоління. Якщо він так виховав доньку, то…

Звісно, ні відповіді від Сергія Журмана ніхто не дочекався (агов, а хтось знає – в Чернгівській ОДА взагалі є прес- служба?), ні підтвердження від начальника управління освіти Анатолія Заліського, що то таки його дочка.

Та, власне, і всім якось нецікаво – якщо доця чиновника живе у Росії, то що з неї взять? Інша річ, що наші чиновники так повернуті досі на Московію, що їх діти там вчаться і живуть. Недарма і в Чернігові, в 11-й школі з благословення управління освіти, очолюваного Анатолієм Заліським, роками живе розсадник ненависті до України – філіал московського машинобудівного інституту, який навчає …юриспруденції. За законами РФ, звісно… Я одного разу таки прорвався у цей заклад- такої концентрації нелюбові до всього українського я у Євпаторії навіть не зустрічав!

Так ось "Брянские новости" розродилися заголовком "Украинского чиновника затравили за любовь его дочери к России"- вони пильно стежать за ситуацією в Україні…

Далі розлога цитата з Брянська: "Украинские националисты начали травлю начальника управления образования и науки Черниговской госадминистрации Анатолия Залесского за то, что его дочь призналась в любви к России.

«Россия forever!» - написала Юля в соцсети. Этой невинной фразы оказалось достаточно, чтобы начался бандеровский шабаш. «Главное, не где вы проживаете, главное - кто вы», - ответила девушке бывшая заместительница черниговского градоначальника Оксана Туник-Фриз. Юлия Залеская, которой 29 лет, живет в России. Для гражданки с типично украинской фамилией Туник-Фриз это решающее обстоятельство. Она выдвигает обвинение голодоморного типа:

«Я напомнила, что Черниговщина, откуда идет род Залесских, потеряла около 70 ребят. Считаю, что это могло бы натолкнуть всех на сознательное отношение к ситуации».
А вот Донбасс потерял уже тысячи мирных жителей, граждан Украины, но госпожу Туник-Фриз это, похоже, не волнует. Зато из ее логического пропуска следует, что в потере 70 ребят виновата Россия. Или даже сама Юлия Залесская. Она не видит миллионов жителей Донбасса, не желающих жить в нацистской стране, где правят бал Туник-Фризы и ей подобные, и сопротивляющихся туникфризации общества.
Время на Украине такое – надо доказывать верность нацистским идеям, чтобы не заподозрили в симпатиях к России или даже нейтралитете. Да и фашистский шарм в моде. Жгут. Если не книги, то мысли, не совпадающие с непогрешимой идеологией Тягнибока-Обамы-Порошенко. Стараются.

Журналист Любовь Потапенко бьет под дых уже не Юле, а ее отцу:
«Вот так, оказывается, педагог Залесский воспитал дочь-патриотку... Интересно, как воспитывают других детей под его началом?»
Такие «наводки» напоминают реалии того самого сталинского режима, от которого бандеровцы будто бы пытаются откреститься. В действительности же только укрепляют основы репрессивного постмайданного государства. Недостатка в сторонниках репрессий нет. Некая бескорыстная служанка нацизма Елена Левошевич берет за глотку черниговского губернатора:

«У меня вопрос к Сергею Журману: считаете ли вы нормальным, когда дочь вашего чиновника открыто проявляет активную сепаратистскую позицию?»
Любовь к России - это уже сепаратизм. А как с «любовью» к США и ЕС? Очевидно, пресмыкательство у нацистов стало святым чувством.
Над Украиной сгущается идеологический смрад. Причем стукачество, нетерпимость, ненависть приобретают женское лицо, затмевая истерики Ляшко. То ли еще будет".

Що тут сказати? Сказати щось має українська влада, яка ніяк не проведе люстрацію українських чиновників і той же Сергій Журман не звільнив жодного з них, хто возив бюджетників на антимайдан, хто замішаний у корупційних схемах. Ось про це треба говорити. А зі своєю доцею Анатолій Заліський хай розбирається сам. Ми тільки поспівчуваємо мешканцям Московії, що живуть під пресом путінської пропаганди, перед якою доктор Геббельс знімає капелюха…

Василь ЧЕПУРНИЙ