реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ

Громади блукають межи хатою й коморою

08-Трав-21 743 5.0 0
Чи потрібно передавати колишні колгоспні ліси у власність громад, якщо вони й так є їх власниками?

В багатьох областях укотре загострилася боротьба за так звані ліси агропромислового комплексу. У 2000-х роках, всупереч усім чинним на той час законам, обласні ради своїми рішеннями вилучили їх у колективних сільгосппідприємств (правонаступників радянських колгоспів) і передали в постійне користування новоутвореним лісогосподарським підприємствам системи АПК. Перегодом над цими лісгоспами з’явилися суто управлінські надбудови у вигляді комунальних підприємств — так званих облагролісів (Житомироблагроліс, Чернігівоблагроліс, Галсільліс, Іванофранківськоблагроліс тощо).

І тепер ОТГ хочуть отримати у свою власність (!) цей природний ресурс разом із виробничими активами агролісгоспів, не відаючи, що закон уже давно подарував їм статус господаря комунального лісу, право управляти й контролювати його використання.

Гучні лісові пристрасті вирують і на Чернігівщині. Чергова сесія Чернігівської обласної ради має розглянути питання, довкола якого місцева політична еліта ламає списи вже років п’ять. А саме — чи потрібно передавати об’єднаним територіальним громадам краю ліси та землі лісового фонду колишніх колгоспів, а з ними — й корпоративні права на райагролісгоспи? Нині ці галузеві підприємства у статусі дочірніх підпорядковані комунальному підприємству облради «Чернігівоблагроліс».

«Передача лісового ресурсу громадам зменшить корупцію в лісокористуванні, дасть місцевим деревообробникам доступ до лісосировини, а отже й можливість їм працювати, поліпшить охорону лісів і забезпечення населення дровами, ціна на які вже захмарна», — переконаний автор поданого на сесію проєкту рішення, місцевий фермер і депутат облради Іван Якуб.

У громад краю справді чимало претензій до «Чернігівоблагролісу». (Варто наголосити, що така сама ситуація в усіх областях, де є колгоспні ліси, промислова експлуатація яких зосереджена в руках облрадівських комунальних підприємств).

«Розпоряджання матеріальними благами від користування агролісами сьогодні явно не на користь громад і лісової галузі, — зазначає керівник Городнянської ОТГ Андрій Богдан, який майже 20 років очолює Городнянську міську раду. — Громадам передали чималі повноваження з утримання соціальної сфери. Але для цього нам потрібні й чималі фінанси. Натомість кошти, зароблені дочірніми підприємствами «Чернігівоблагролісу», йдуть на утримання його апарату, який розростається як на дріжджах».

Так, Городнянський райагролісгосп щомісяця вимушений скеровувати на утримання центрального апарату своєї материнської компанії понад 100 тис. грн, розповідають у міській раді. А таких лісгоспів в області 18. У добровільно-примусовому порядку, на розпорядження з області, вони перераховують чималі суми куди завгодно, тільки не на розвиток виробництва. Наприклад, на підтримку інших обласних комунальних підприємств. Тоді як допроситися лісоматеріалів на потреби громади — неможливо.

Виробничий конфлікт спалахнув з новою силою, коли торік обласне керівництво вирішило замінити успішного директора Городнянського райагролісгоспу Ігоря Надточія, бо той відмовлявся відпускати заготовлену лісгоспом деревину «потрібним людям» за схемами, збитковими для лісогосподарського підприємства. Директора «Чернігівоблагролісу» Олександра Клишту, який привіз лісгоспові нового керівника, городнянські лісівники зустріли з пожежними лопатами в руках.

«Тоді на виробничих зборах виклали все, що накипіло, — розповідає далі Андрій Богдан. — Про те, що лісгосп не може самостійно виходити на ринок лісоматеріалів, про вказівки рубати ліс поза матеріалами лісовпорядкування».

Закінчилися збори тим, що трудовий колектив райагролісгоспу заявив про свій вихід з-під управління обласної ради. А в Семенівському райагролісі нового директора взагалі винесли з кабінету разом зі стільцем аж на дорогу.

Золоті яйця несуть одні, а привласнюють — інші
Олександр Клишта називає своє підприємство найкращим з-поміж усіх 12 обласних комунальних підприємств, оскільки воно приносить 84% від загальних обсягів доходів комунального сектора обласного рівня.

За офіційними даними управління комунального майна Чернігівської обласної ради, «Чернігівоблагроліс» торік спрацював із прибутком 204,5 млн грн.

Для облради це справді курка, яка сидить на золотих яйцях. Але заковика в тому, що вона ці яйця не несе, а забирає в інших. Мільйонні надходження до бюджетів забезпечують райагролісгоспи, які є самостійними суб’єктами господарювання й ні в чому не залежать ні від материнської компанії, ні від обласної ради. Саме райагролісгоспи мають статус лісокористувачів. У їхніх руках перебувають планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які Лісовий кодекс навіть прирівнює до державної реєстрації права постійного користування.

Схоже, найкраща реорганізація облагролісів — взагалі усунути їх від лісової годівниці. Галузь від цього нічого не втратить. Вони потрібні тільки обласним радам, щоб керувати лісовим господарством і міжбюджетним розподілом прибутків галузевих підприємств.

Білі плями на земельних картах
Переважна більшість голів чернігівських ОТГ разом зі своїми землевпорядниками вважають колгоспні ліси державною власністю, якою нібито мають керувати облдержадміністрації або Державне агентство лісових ресурсів.

«Ось переді мною державний акт від 1995 року, який засвідчує комунальному підприємству «Коропський райагролісгосп» право постійного користування цими державними лісами», — пояснює свою думку очільник Коропської об’єднаної громади Володимир Куніцин.

Проте ще у 2013 році законодавство змінилося. Закон про остаточне розмежування земель державної і комунальної власності відніс до комунальних земель ті ділянки, постійними користувачами яких є комунальні підприємства. А їх власниками визнав територіальні громади, в адміністративних межах яких ці землі перебувають.

Голови територіальних громад першими мали потурбуватися про посвідчення прав землеволодіння за своїми громадами відповідно до вимог чинного законодавства. Адже це — один із найважливіших ресурсів їхнього розвитку. І тоді всі важелі управління лісами, контроль за їх використанням та за роботою райагролісгоспів були б у їхніх руках. Але на кадастрових картах Козелецької, Новобілоуської, вже згаданих Коропської та Городнянської ОТГ (врешті, як і всіх інших) ці землі досі залишаються білими плямами.

Як повідомили в Чернігівській облраді, на сьогодні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право користування тільки на 0,3% від усіх лісових земель комунальної власності. Те саме, плюс-мінус, в інших областях.

У тих рідкісних випадках, коли справа все ж доходить до реєстрації земельних ділянок, державні реєстратори вписують їх власниками саме обласні ради, а не територіальні громади, як того вимагають чинні закони.

«Ні, комунальні землі лісогосподарського призначення належать обласним радам, бо є спільною власністю всіх громад, а не якоїсь одної», — впевнена голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко.

Проте територіальні громади краю ніколи не утворювали спільну власність на комунальні земельні ділянки, у тому числі під лісами, й не наділяли обласну раду повноваженнями розпоряджатися ними від їхнього імені.

Певна річ, Чернігівська обласна рада, як і всі її посестри, не хоче випускати зі своїх рук вплив на райагролісгоспи й на 181 тисячу лісових гектарів. І навіть готова віддати ОТГ всі 40% лісової ренти й такий самий відсоток корпоративних прав на комунальні лісгоспи. Лиш би вважатися й далі їх власником.

ОТГ ж уперто б’ються головою об глуху стіну комунальних лісів, вимагають у облрад якихось поступок, замість того, щоб спокійно ввійти у право власності на цей ресурс, двері до якого давно перед ними навстіж відчинені.

Світлана ІСАЧЕНКО (скорочено). "Дзеркало тижня"


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Світлана Ісаченко, Чернігівська обласна рада, городня, Семенівка, колгоспні ліси


Читайте також



Коментарі (0)
avatar