Городнянське повстання Рябченка - вперше вивчено!

Нове науково-документальне видання презентували чернігівські науковці у рамках засідання круглого столу на тему «Селянський спротив більшовицькій трансформації українського села у 30-х роках ХХ століття».

Збірник, що отримав назву «Анатомія селянських повстань: Городнянське повстання 1931 року під проводом Якима Рябченка», висвітлює перебіг опору селян суцільній колективізації у північних районах області. Про це повідомляє сайт Чернігівської ОДА.

— Справа повстання двічі засекречувалася і двічі розсекречувалася. Проте, ми змогли переконати Архів Служби Безпеки України у важливості оприлюднення цього матеріалу. Тому зараз на цьому історичному прикладі маємо можливість побачити незламність українського народу, який не мовчав та не боявся чинити спротив, — наголосив Роман Подкур, відповідальний секретар Головної редакційної колегії по підготовці науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

В книзі наведені документи і короткі біографічні довідки майже на 174 особи, які підтримували Якима Рябченка або безпосередньо приймали участь у заворушеннях. За словами науковців, викладена у збірнику інформація допомагає простежити мотиви поведінки людей, реакції на діяльність місцевого партійно-радянського апарату та умови виживання селян в умовах репресій.

На думку авторів книги, зібраний матеріал буде корисним для науковців, викладачів, вчителів, студентів та всіх, хто цікавиться історією. Упорядники також виловили сподівання, що презентоване видання покладе початок майбутній серії книг про повстання на Чернігівщині. Адже у дослідженні народних повстань на території області залишається ще чимало «білих плям».

Довідково. Городнянське повстання 1931 року — одне з найбільших повстань на Чернігівщині часів примусової колективізації. Воно охопило Городнянський, Ріпкинський, Сновський, Менський та Сосницький райони.

Ідейним керівником повстанців був Яким Рябченко. Бої між заколотниками та карателями тривали близько трьох тижнів. Після чого їх керманича та ще 17 повстанців засудили до розстрілу, кілька десятків сподвижників відправили у концтабори і заслання. Загалом було відкрито провадження на 174-х жителів Чернігівщини.