Голос горлиці. Фото. Відео.

19 березня в оповитому ароматом гіацинтів культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» відбувся літературно-мистецький діалог, присвячений дню народження Ліни Костенко. Організаторами його виступили письменниця Ганна Арсенич-Баран, заслужений вчитель України Лілія Сарана та КМЦ «Інтермеццо».
Заспівом заходу пролунали фрагменти з моновистави «Українське альфреско», поставленої до минулорічного ювілею Ліни Костенко, у виконанні акторів чернігівського молодіжного театру Юлії Матросової і Тетяни Мостіпан.
(Відео)
- Вона повернула первинне значення слова, - зазначила ведуча вечора Ганна Арсенич-Баран, -, популярність її в тому, що люди. як то кажуть, шукають в генії себе.

Про «прикладний» вплив «Записок…» розповів Олександр Жогалко, виконавчий директор КМЦ «Інтермеццо»:
- Ця книга спричинила читацький вибух, адже погодьтеся 100 тисячний тираж на сьогодні це щось неймовірне! Україна згадала, що вона вміє читати. А які там порівняння, які вирази. Ось наприклад: «...Іноді мені українці здаються таким великим гарним птахом, який сидить собі й не знає, що робиться на сусідньому дереві, який любить собі поспати, сховавши голову під крило. Крило тепле, притульне, сни історичні, красиві. М’язи розслабились, душа угрілась, — прокинувся, а дерево під ним спилюють, гніздо впало, пташенята порозлітались хто куди, сидять на інших деревах і цвірінькають уже по-іншому».
Чернігівський журналіст Анатолій Мазур, згадав як у часи своєї служби в армії переживав захоплення творчістю Ліни Василівни. Тоді три роки у його речовому мішку промандрували по дорогах Німеччини вірші Ліни Костенко у журналі «Дніпро».
Аспірант Києво-Могилянської академії, яка серед переможців конкурсу на кращу літературну рецензію оголошеного КМЦ «Інтермеццо» Вікторія Гаврик, зачитала свою рецензію на «Записки…». «Весняні» вірші поетеси зачитала Аліна Торопкіна, член літературного клубу «Подаруй своє слово…», що діє при мистецькому центрі.
І це не дивно, як погодилися присутні, роман написаний для молодіжної аудиторії.

- Із розмов зі студентами, стає ясно, що він як то кажуть «на слуху». - розповіла Марина Коновальчук, кандидат педагогічних наук, редактор газети «University» Чернігівського національного університету імені Тараса Шевченка, - він близький молодій людині. Багато хто каже, що він якийсь песимістичний, але на мою думку він протирає скло нашої буденності.
У Ліни Василівни така енергетика, як у юної дівчини - із захопленням підтвердив друг сім'ї Костенків Анатолій Марциневич, присутній на заході, - кожен її телефонний дзвінок надихає мене та дружину.
Познайомився військовий льотчик Анатолій із Василем Васильовичем Цвіркуновим, директором спецшколи військово-повітряних сил - чоловіком Ліни Василівни у 1954 році, з тих пір підтримував міцну, чоловічу дружбу. У 2001 році, коли помер товариш, він зателефонував Ліні Василівні із словами співчуття. З тих пір вони затоваришували. До речі, Анатолій Леонтійович надав для ознайомлення присутнім фотографію чоловіка Ліни Василівни та чимало унікальних книг із подарунковим підписом поетеси, в тому числі й легендарну «Марусю Чурай».
Фото з книгами
По закінченню заходу присутні, в тому числі й студенти – майбутні журналісти, яких запросила їх викладачка Ольга Чернякова мали змогу переглянути виступ Ліни Костенко у харківському театрі під час презентації першого прозового роману.
Чернігівці намагалися зателефонувати додому Ліни Василівні, проте змогли почути лишень автовідповідач, та і там карта пам’яті виявилися вщерть заповненою.
P.S. 21 березня поети всіх країн світу відзначали всесвітній день поезії.

Прес-служба КМЦ «Інтермеццо»