Гарячий рік країни
Завершується 2011-й. Він видався непростим, гарячим, особливо у внутріполітичному житті. Повний рік роботи нової влади. Втім, новою її називають просто за звичкою, адже взимку цій владі виповниться вже два роки. Якщо говорити в цілому, то це рік задекларованих цією владою, але далеких до здійснення реформ. Тим то й гаряче. Адже вірно казали древні: важко жити в часи перемін. Та ще й якщо ці переміни більшість народу відчувають на власній шкурі. Почався рік з введення в дію нового Податкового кодексу. Йому передував цілий Податковий Майдан, як його назвали не випадково, адже він і вирував на отому самому МАЙДАНІ, епіцентрі Помаранчевої революції. Наприкінці минулого 2010 року тисячі підприємців, представників отого самого середнього класу, на якому тримається економіка розвинутих країн, вийшли на протест проти намірів влади чинити на них тиск і репресії за допомогою якраз нового Податкового кодексу. Внаслідок протестів найбільш одіозні положення пропонованого кодексу були усунені, але все одно він далеко не сприяє малому й середньому бізнесу, що й показав рік, коли кількість підприємців різко скоротилася. Не випадково їхні протести продовжувалися і в цьому році.
Ще більший резонанс мала пенсійна реформа. Для людей в цій реформі найбільш неприємним було одіозне положення про збільшення пенсійного віку для жінок на 5 років і на два роки для певної категорії чоловіків. Людям важко було зрозуміти це при такій невисокій тривалості життя в країні. Крім того, по багатьох людях вдарила й нова система нарахування пенсій, зокрема необхідність збільшення трудового стажу.
Гострі соціальні протести почалися восени, коли уряд почав “у ручному режимі” регулювати виплати по пільгах, гарантованих законом. Хоч уряд не може ставити себе вище законів, а лише повинен чітко їх виконувати. На акції протесту вийшли тисячі ліквідаторів Чорнобильської аварії, учасників бойових дій, інших категорій населення, і не лише пільговиків, адже зростання цін і тарифів при заморожуванні зарплат і пільг торкнулося мільйонів людей.
І,звичайно ж, дуже резонансними стали політичні процеси. В ув`зненні опинилися лідери опозиції: колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко і екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Кримінального переслідувань зазнали і ряд інших міністрів попереднього уряду. Важко повірити, що це не політичні розправи, хоча б тому, що все, що інкримінується тим посадовцям, чинять і представники нинішньої влади.
Петро АНТОНЕНКО.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |