Фінляндизація - не українізація!

"Фінляндизація" - це не один із "варіантів", це загалом - не наш варіант.

Для тих, хто не знає, що ж то було... У Фінляндії після 1947 року (ніби мирного договору) були моменти, які однозначно свідчать про приниження нації: 1) країна остаточно відмовилася від частини території на користь СРСР; 2) країна могла мати лише маленьку армію (і без військової допомоги ззовні); 3) країна мала узгоджувати з Кремлем "обрання" вищих державних керівників (і робила це); 4) країна взяла зобов'язання бути "нейтральною", тобто де-факто - беззахисною перед СРСР; 5) країна взяла на себе обов'язок (і навіть ніби виконала його) притягнути до кримінальної відповідальності керівників держави, які організовували оборону країни й керували військами в ході воєн в 1939 - 1944 роках. А ще була самоцензура і багато іншого, що неприпустимо для гідності нації. Наприклад, у Москві затверджували, які книжки вилучити з бібліотек Фінляндії. Все це відбувалося ( і пояснювалося цим) під неперервною загрозою вторгнення Москви. Однак є й інше...

Україна - не Фінляндія станом на 1945 рік багато чим, а передусім тим, що вона в попередні роки не починала військових дій проти Росії, її жоден солдат не був на території іншої держави. А ще тим, що ми - не маленька нація і ми не в кінці 1940-х (коли весь світ опинився проти фінів), навпаки, зараз на порозі 2022 рік, коли весь світ поруч з Україною.

Іван ПРОКОП