Європейські фермери бояться української кукурудзи
Європейські аграрні організації наполягають на відмові від розширення тарифних квот для української кукурудзи, посилаючись на дослідження, яке прогнозує значне зростання виробництва в Україні до 2030 року. Автори сценарію оцінюють потенційний обсяг виробництва на рівні 39 млн тонн із високою часткою внутрішньої переробки врожаю, і саме ці перспективи стали ключовим аргументом проти нових торговельних преференцій — головний акцент роблять не на ціні, а на різниці в дозволених засобах захисту рослин.
Про це розповідає AgroWeek
Сценарій підготувала французька асоціація виробників кукурудзи AGPM у лютому 2026 року та оприлюднений після засідання робочої групи Copa-Cogeca представниками польських галузевих спілок. За оцінками авторів, площі під кукурудзою в Україні можуть зрости більш ніж на мільйон гектарів, а до 40% врожаю буде перероблятися безпосередньо в країні. Це призведе до посилення конкуренції в крохмальній промисловості, насінництві та птахівництві й знизить попит на зерно з європейських господарств.
Французькі дослідники також підрахували, що собівартість української кукурудзи може бути приблизно вдвічі нижчою, ніж у ЄС. Однією з головних відмінностей вони називають перелік дозволених агрохімічних речовин: зі 114 чинних діючих речовин, дозволених для застосування в Україні, близько 47% не допущені в ЄС, а 62% — не дозволені у Франції. За розрахунками авторів сценарію, на цій основі ринки збуту для 2,9 млн тонн французької кукурудзи опиняються під загрозою, а потенційні втрати виторгу оцінюють у €663 млн.
Європейські організації просять відкласти нові переговори
Восени до цього аргументу долучилися вісім європейських організацій, серед яких Copa-Cogeca та Європейська конфедерація виробництва кукурудзи CEPM. У листі до Єврокомісії від 28 серпня вони відреагували на заяву українського міністра про відновлення консультацій щодо збільшення тарифних квот на чутливу продукцію.
Організації нагадують, що оновлена угода про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі набула чинності 29 жовтня 2025 року й уже розширила доступ для кукурудзи, пшениці, ячменю, птиці, яєць, цукру та етанолу, тоді як її повні наслідки ще не оцінені. Тому європейські виробники просять Єврокомісію утриматися від початку нових переговорів про преференції й дочекатися запланованого погодженого перегляду у 2028 році.
Пестицидний розрив і сезонні ризики для ЄС
Питання відмінностей у переліках дозволених пестицидів залишається болючим і для самої України: за даними профільних оглядів, в Україні заборонено 87 діючих речовин агрохімікатів, тоді як у ЄС — понад 600. Вирівнювання цих списків називають однією з найскладніших вимог інтеграції для українських аграріїв.
Крім того, аналогічні занепокоєння зумовлені і власним складним сезоном у Європі. За прогнозом Copa-Cogeca, урожай зернових у ЄС цього року може скоротитися на 6,6% до 264 млн тонн, а виробництво кукурудзи — майже на 14%, що посилює вразливість європейських господарств перед додатковою ціновою та конкуренційною навантаженістю.
Представники галузі наголошують на необхідності збалансованого підходу: підтримка України має поєднуватися з заходами, які захищатимуть сталий розвиток європейських фермерських господарств та ринків
Про це розповідає AgroWeek
Сценарій підготувала французька асоціація виробників кукурудзи AGPM у лютому 2026 року та оприлюднений після засідання робочої групи Copa-Cogeca представниками польських галузевих спілок. За оцінками авторів, площі під кукурудзою в Україні можуть зрости більш ніж на мільйон гектарів, а до 40% врожаю буде перероблятися безпосередньо в країні. Це призведе до посилення конкуренції в крохмальній промисловості, насінництві та птахівництві й знизить попит на зерно з європейських господарств.
Французькі дослідники також підрахували, що собівартість української кукурудзи може бути приблизно вдвічі нижчою, ніж у ЄС. Однією з головних відмінностей вони називають перелік дозволених агрохімічних речовин: зі 114 чинних діючих речовин, дозволених для застосування в Україні, близько 47% не допущені в ЄС, а 62% — не дозволені у Франції. За розрахунками авторів сценарію, на цій основі ринки збуту для 2,9 млн тонн французької кукурудзи опиняються під загрозою, а потенційні втрати виторгу оцінюють у €663 млн.
Європейські організації просять відкласти нові переговори
Восени до цього аргументу долучилися вісім європейських організацій, серед яких Copa-Cogeca та Європейська конфедерація виробництва кукурудзи CEPM. У листі до Єврокомісії від 28 серпня вони відреагували на заяву українського міністра про відновлення консультацій щодо збільшення тарифних квот на чутливу продукцію.
Організації нагадують, що оновлена угода про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі набула чинності 29 жовтня 2025 року й уже розширила доступ для кукурудзи, пшениці, ячменю, птиці, яєць, цукру та етанолу, тоді як її повні наслідки ще не оцінені. Тому європейські виробники просять Єврокомісію утриматися від початку нових переговорів про преференції й дочекатися запланованого погодженого перегляду у 2028 році.
Пестицидний розрив і сезонні ризики для ЄС
Питання відмінностей у переліках дозволених пестицидів залишається болючим і для самої України: за даними профільних оглядів, в Україні заборонено 87 діючих речовин агрохімікатів, тоді як у ЄС — понад 600. Вирівнювання цих списків називають однією з найскладніших вимог інтеграції для українських аграріїв.
Крім того, аналогічні занепокоєння зумовлені і власним складним сезоном у Європі. За прогнозом Copa-Cogeca, урожай зернових у ЄС цього року може скоротитися на 6,6% до 264 млн тонн, а виробництво кукурудзи — майже на 14%, що посилює вразливість європейських господарств перед додатковою ціновою та конкуренційною навантаженістю.
Представники галузі наголошують на необхідності збалансованого підходу: підтримка України має поєднуватися з заходами, які захищатимуть сталий розвиток європейських фермерських господарств та ринків
| Читайте також |
| Коментарі (0) |