"Эрзянь Чи-2013" має відбутися у Ніжині
З наступного року міжнародне свято "Эрзянь келень чи" - День ерзянської мови - буде називатися коротше: "Эрзянь чи", що значить День ерзянської нації. Про це повідомив у Києві активіст ерзянського молодіжного руху Сантю Учеваткін, який прибув до України з Республіки Мордовія для участи в конференції.
У свою чергу представник київського товариства "Ерзянь вал" Ожомасонь Кірдя запропонував провести це свято не в Києві, де воно у форматі "Эрзянь келень чи" відбулося сьогодні ушосте, а у Ніжині - історичному центрі Чернігівської області.
- Справа в тому, що 1916 року Ніжинський педагогічний інститут закінчив видатний ерзянський мовознавець Анатолій Рябов, - нагадав Кірдя. - У сучасному Ніжинському університеті є академічна громада, яка точно підтримає нашу ініціятиву. Тож вже наступного року можна провести таке свято саме у цьому місті. Ерзянська справа зазвучить не лише в Києві, але й невеликих містах України.
Голова товариства "Ерзянь вал" Боляєнь Сирєсь пішов далі - треба просити Ніжинську міську раду та сам університет дати дозвіл на встановлення на одному з корпусів пам'ятної дошки на честь Рябова. Адже саме цей вчений - справді непересічна особистість, його іменем названо відомий у Мордовії Фонд порятунку ерзянської мови.
- Я думаю, депутати нас підтримають. Тим більше, усі витрати з виготовлення такої дошки ерзянська громада візьме на себе.
Представник ерзянської громади Чепелєнь Мітряй застеріг: текст на такій дошці слід виготовити ерзянською та українською мовою. І головне - вчений Рябов має бути поіменований саме "ерзянським", а не якимсь там "мордовським" - як це часто робиться офіційною владою Республіки Мордовія по відношенню до діячів ерзянської культури.
- До речі, Анатолій Рябов саме в Ніжині вивчив естонську та фінську мову. Цікаво, чи це було дистанційне викладання чи може в Ніжині ще до 1917 року існував центр фіно-угристики, чи принаймні якісь курси фіно-угорських мов? - запитав у ході дискусії Ожомасонь Кірдя. - У жодному разі, Анатолій Рябов - ще один ерзя, який, чотири роки живучи у Ніжині, точно знав українську мову. І вже за це заслуговує на повагу в контексті українсько-ерзянських історичних взаємин.
Портрет мовознавця Анатолія Рябова стояв на почесному місці у київській залі, де сьогодні святкувався День ерзянської мови.
- Шкода, ми не знаємо навіть місця, де похований Анатолій Рябов, - була остання репліка Боляєнь Сирєся.
Анатолій Рябов був убитий у тюрмі НКВД СССР разом із десятками інших діячів ерзянської культури в часи сталінського терору.
Довідка:
РЯБОВ Анатолій (Rjabov Anatoli)
Ерзянський просвітитель, мовознавець, учасник Ерзянської Революції. Нар. 16.04.1894, с.Ламба Ічалковського р-ну (Республіка Мордовія). - Вбитий 1937 у тюрмі НКВД СССР. Навчався у Ніжегородській семінарії. Закінчив Ніжинський пед. ін-т (1916). Декан катедри ерзянської ма мокшанської мови Мордовського пед. ін-ту (1934). Автор підручників з ерзянської мови. Володів латиною, англійською, великоруською, фінською, естонською мовою. Ще...
1923 - переїжджає до Москви, де концентрувалися національні ерзянські сили. Очолює "Мордовський клюб" у Мар'їній Рощі (1926). Його відвідують живі ерзянські клясики: А.Моро, Н.Еркай, А.Лукьянов, Я.Грігошин, Ф.Чесноков.
Під керівництвом Р. у Мордовському пед. ін-ті виховано цілу низку ерзянських вчених (Антонов, Смірнов, Васіл'єв, Макаров, Горбунов, Сігімова, Смолькіна, Назаров).
Захоплений бандою НКВД 5 червня 1937, після катувань - убитий.
Монографію про Р. написав Дм.Циганкін, її вміщено у збірці "Історія Мордовії в особах". Іменем Р. названо одну з радикальних ерзянських організацій - Товариство порятунку ерзянської мови ім. А.Рябова
Сайт http://www.ugraina.org/
У свою чергу представник київського товариства "Ерзянь вал" Ожомасонь Кірдя запропонував провести це свято не в Києві, де воно у форматі "Эрзянь келень чи" відбулося сьогодні ушосте, а у Ніжині - історичному центрі Чернігівської області.
- Справа в тому, що 1916 року Ніжинський педагогічний інститут закінчив видатний ерзянський мовознавець Анатолій Рябов, - нагадав Кірдя. - У сучасному Ніжинському університеті є академічна громада, яка точно підтримає нашу ініціятиву. Тож вже наступного року можна провести таке свято саме у цьому місті. Ерзянська справа зазвучить не лише в Києві, але й невеликих містах України.
Голова товариства "Ерзянь вал" Боляєнь Сирєсь пішов далі - треба просити Ніжинську міську раду та сам університет дати дозвіл на встановлення на одному з корпусів пам'ятної дошки на честь Рябова. Адже саме цей вчений - справді непересічна особистість, його іменем названо відомий у Мордовії Фонд порятунку ерзянської мови.
- Я думаю, депутати нас підтримають. Тим більше, усі витрати з виготовлення такої дошки ерзянська громада візьме на себе.
Представник ерзянської громади Чепелєнь Мітряй застеріг: текст на такій дошці слід виготовити ерзянською та українською мовою. І головне - вчений Рябов має бути поіменований саме "ерзянським", а не якимсь там "мордовським" - як це часто робиться офіційною владою Республіки Мордовія по відношенню до діячів ерзянської культури.
- До речі, Анатолій Рябов саме в Ніжині вивчив естонську та фінську мову. Цікаво, чи це було дистанційне викладання чи може в Ніжині ще до 1917 року існував центр фіно-угристики, чи принаймні якісь курси фіно-угорських мов? - запитав у ході дискусії Ожомасонь Кірдя. - У жодному разі, Анатолій Рябов - ще один ерзя, який, чотири роки живучи у Ніжині, точно знав українську мову. І вже за це заслуговує на повагу в контексті українсько-ерзянських історичних взаємин.
Портрет мовознавця Анатолія Рябова стояв на почесному місці у київській залі, де сьогодні святкувався День ерзянської мови.
- Шкода, ми не знаємо навіть місця, де похований Анатолій Рябов, - була остання репліка Боляєнь Сирєся.
Анатолій Рябов був убитий у тюрмі НКВД СССР разом із десятками інших діячів ерзянської культури в часи сталінського терору.
Довідка:
РЯБОВ Анатолій (Rjabov Anatoli)
Ерзянський просвітитель, мовознавець, учасник Ерзянської Революції. Нар. 16.04.1894, с.Ламба Ічалковського р-ну (Республіка Мордовія). - Вбитий 1937 у тюрмі НКВД СССР. Навчався у Ніжегородській семінарії. Закінчив Ніжинський пед. ін-т (1916). Декан катедри ерзянської ма мокшанської мови Мордовського пед. ін-ту (1934). Автор підручників з ерзянської мови. Володів латиною, англійською, великоруською, фінською, естонською мовою. Ще...
1923 - переїжджає до Москви, де концентрувалися національні ерзянські сили. Очолює "Мордовський клюб" у Мар'їній Рощі (1926). Його відвідують живі ерзянські клясики: А.Моро, Н.Еркай, А.Лукьянов, Я.Грігошин, Ф.Чесноков.
Під керівництвом Р. у Мордовському пед. ін-ті виховано цілу низку ерзянських вчених (Антонов, Смірнов, Васіл'єв, Макаров, Горбунов, Сігімова, Смолькіна, Назаров).
Захоплений бандою НКВД 5 червня 1937, після катувань - убитий.
Монографію про Р. написав Дм.Циганкін, її вміщено у збірці "Історія Мордовії в особах". Іменем Р. названо одну з радикальних ерзянських організацій - Товариство порятунку ерзянської мови ім. А.Рябова
Сайт http://www.ugraina.org/
Читайте також |
Коментарі (0) |