реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Два українофоби Табачник і Колесніченко призначили українцям героїв

1 травня 2013 року у київському Парку Вічної слави біля пам'ятника тричі Герою СРСР Івану Кожедубу за участі прем'єр-міністра Нікалая Азарова було відкрито пам'ятники двічі Героям СРСР: льотчику-космонавту Георгію Береговому і льотчику-випробувачу Амет-Хан Султану. Це перший крок до створення за ініціативою відомого україножера Вадима Колесніченка Алеї героїв Великої Вітчизняної Війни.
Безпосередньо поруч з Національним музеєм «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» влада планує встановити до початку 2015 року щонайменше ще 12 пам'ятників танкістам, піхотинцям і партизанам, які народилися, мешкали або поховані на території України.
Такі ж меморіали мають з'явитися і в інших містах України оголосив на відкритті цих пам’ятників Нікалай Азаров.

Хто ж такі Береговий і Амет-Хан Султан?

Судіть самі.

Амет-Ха́н Султа́н — національний герой кримськотатарського народу, двічі Герой СРСР (24.08.1943 р. і 29.06.1945 р.) народився 25 жовтня 1920 року в селищі Алупці Ялтинського повіту Таврійської губернії (зараз місто Алупка Ялтинської міськради) в робітничій сім'ї. Батько Амет-Хана – Султан - лакець за національністю, мати Насіба - кримська татарка. Вважав себе кримським татарином.
Звання Героя СРСР гвардії майор Амет-Ха́н Султа́н Героя отримав за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях.
Помер 1 лютого 1971 року. Похований в Москві.
Амет-Ха́н Султа́на дуже шанують на батьківщині батька Ахмет-Хана Султана — в Дагестані (Росія): Йому встановлено пам'ятники у Махачкалі на проспекті, що носить його ім'я і біля міжнародного аеропорту (2005), у Каспійську (1995), селі Цоква Кулинського району (1995). Ім'я двічі Героя СРСР Амет-Хана Султана присвоєне аеропорту столиці Дагестану «Уйташ».
Ще у вересні 2010 року делегати національного з'їзду кримських татар — курултаю зверталися до Віктора Януковича проханням сприяти присвоєнню міжнародному аеропорту «Сімферополь» імені Амет-Хана Султана.

Гео́ргій Тимофі́йович Берегови́й — льотчик-космонавт СРСР № 12, генерал-лейтенант, нагороджений першою зіркою героя під час Німецько-радянської війни (26.10.1944 р.), а другою - за політ у космос (01.11.1968 р.).
Георгій Береговий народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка (зараз Карлівського району Полтавської області).
У довоєнні роки жив, вчився і працював у м. Єнакієвому.
Звання Героя СРСР гвардії капітан Георгій Береговий отримав за 186 бойових вильотів.
Був депутат Верховної Ради СРСР 8-10-го скликань (1974–1989). У 1978 року, як депутат, допоміг реабілітувати двічі засудженому за злочини майбутньому Президенту України 28-річному Віктору Януковичу.
Помер 30 червня 1995 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.
До речі, крім Г. Берегового і Амет-Ха́н Султа́на, список льотчиків-українців, які отримали дві зірки героїв СРСР під час Другої світової війни, складається щонайменше з 11 прізвищ, з яких п’ятеро поховані в Україні.
Серед них, двічі Герой СРСР (22.10.1941 р., 31.12.1942 р.) генерал-лейтенанта авіації Олекса́ндра Гнатовича Моло́дчого, який народився 27 червня 1920 року в місті Луганську. Під час війни здійснив 311 бойових вильотів на бомбардування важливих військових об'єктів, зокрема за бомбування Берліна у 1941 році. Похований в місті Чернігові.
На Алеї Героїв в місті Чернігові також встановлено погруддя Васи́ля Сенька (15.10.1921 р. - 05.06.1984 р.) - єдиного в історії авіації СРСР штурмана двічі Героя СРСР (25.03.1943 р. і 29.06.1945 р.), який народився в місті Семенівка Чернігівської області.

Хто ж і на підставі яких критеріїв визначив для шанування українцям імена героїв на Алеї Воїнської Слави в місті Києві?

Чому тільки вояків із Червоної армії, а де українці, які овіяли себе воїнською славою службою в інших іноземних арміях під час цієї війни. У Другій світовій війні, героями були і вояки формувань українського національно-визвольного руху, насамперед з УПА, а чому їх не беруть у рахунок?

На це питання повинен відповісти, в першу чергу, голова «Організаційного комітету із створення Алеї Воїнської Слави у Парку Вічної Слави м. Києва», міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, який призначений на цю посаду М. Азаровим розпорядженням Кабінету міністрів України на 10 вересня 2012 року № 791-р.


Сергій Соломаха


Пам'ятник двічі Герою СРСР Василю Сеньку на Алеї героїв в м.Чернігові









Коментарі (6)
avatar
1
Пам'ятники кому із воякків УПА і за які конкретні подвиги Ви хотіли б бачити на Алеї героїв Великої вітчизняної війни?
avatar
2
Чому алея тільки героїв ВВВ?
В Чернігові хіба так?
Навіть у Києві офіційно названо просто "Алея Воїнської Слави" без конкретики до якої війни.
avatar
5
Азаров еще в прошлом году пообещал создать Алею воинской славы в Парке Вечной Славы в Киеве к 70-летию ВОВ, но как и каждое свое обещание - забыл! а теперь по-быстрому будут делать! и не знаю как вы, но я считаю, что на Алее Героев ВОВ не место тем, кто воевал на стороне фашистской Германии!!!
avatar
3
Бо ви так написали: "Це перший крок до створення....Алеї Героїв Великої Вітчизняної Війни"
avatar
4
Що стосується черніговської Алеї, то навпроти Примакова я би поставив капітана Гончаренка, а навпроти Коцюбинського - Степана Бандеру.
avatar
6
Моя пропозиція щодо пам'ятників на правій стороні Алеї Героїв не політична і не ідеологічна, а чисто людська.
Долі цих пар людей круто перетнулись. З подачі Грушевського в українському суспільстві живе хибна, неправдива "студентська" версія бою під Крутами.І багато невігласів вірять, що 116 студентів і гімназистів цілий день тримали бій з 6 тисячами війська і бронепоїзду Мурав'йова. Насправді ж головною бойовою силою бою під Крутами були 5 сотень курсантів під командою капітана Гончаренка, дві привезли з Києва, а три відступили до Крут після бою під Бахмачем і мали бойовий досвід.  Студентський курінь називався "допоміжний" і саме таку роль він і мав у тому бою. Долю бою вирішили кіннотники Примакова, що зайшли з тилу і кинулись на курсантів козацькою лавою. 

С. Бандера організував і здійснив замах на тодішнього посла СРСР у Польщі Ю. Коцюбинського, в результаті якого Коцюбинський був поранений, але вижив. Спільна доля в них та, що обидва, і Коцюбинський і Бандера, були вбиті чекістами.
avatar