Драстуйте вам!

Зараз і не знаєш як звернутися до читачів – ні «любі друзі», ні «дорогі мої» уже не скажеш, щоб не нарватися на порівняння з двома відомими персонажами української політичної історії. Тої історії, що твориться у нас на очах, але – таке враження – поза нашою волею. Хоча це ми на Майдані і на майданах посадили їх у високі крісла і ми можемо їх звідти стягти…
Та я не про це. Я хочу лишень нагадати вам, вірні наші читачі, одну давню історію. Візантійський автор свідчить, що коли Крум запитав у переможених аварських полонених чому загинув і хан ваш, і люди його, ті відповіли:» Примножилися обвинувачення, що зводилися одне на одного, зникли ті, в кого більше хоробрості та розуму; потім безчесні та злодії одержали вплив у судах; далі, коли почали займатися виноробством, усі стали напиватися вином. Нарешті хабарництво і торгівля. Всі зробилися торговцями й почали обдурювати одне одного. Через це і спіткала нас жалюгідна доля».

«Згинули, аки обри» -- це про той народ. Але нам це нічого не нагадує?!

Тож, дякуючи вам, шановні читачі, за вірність «Сіверщині», якій нелегко вистояти в хуртовині політичних інтриг, без підтримки влади, якій «Сіверщини» допомогла прийти до влади, з дорогою поштою, яка все більше віддаляється від преси, на тонкому льоду політичних розчарувань і зневіри, я бажаю вам у новому році світлих днів. І щоб порядні люди почувалися не обдуреними, а розумні та працьовиті – затребуваними. Щоб зимою був сніг, а влітку – спека. Щоб наші погляди не були зацькованими, а спини – випрямленими. Щоб батьки любили дітей, а діти поважали батьків. Всього лиш. А всі ми разом, щоб любили Україну. Вона того варта. Вона – наша.

І, якщо дозволите, у вашу новорічну хату я хочу ввійти з таким тостом: «Будьмо! Себе не гудьмо! За Україну!»

Василь ЧЕПУРНИЙ, головний редактор газети "Сіверщина"