Допомога від серця чи абонемент на слухняність?

Начитався я дописів від різних іноземців, від європейців та наших людей, які давно там живуть, про те, що... українцям допомагають, Україні надають, ... а ви, а у вас, ... там ваша корупція, ... там ваші крадуть, ... нема прозорості, ... нема чесності...

Чому я (каже європеєць) маю сплачувати податки, щоб купувати вам зброю і годувати ваших біженців?....
І, як не дивно, українці з цим погоджуються і мліють від "чесності цивілізованого світу".

А я не погоджуюсь. От взагалі не погоджуюсь, бо лицемірство повинно мати межі і бути викритим.

Тому звертаюсь до цих дописувачів, до цих помічників...Ви допомагаєте, щоб що? Чому ви допомагаєте Україні та українцям? Що чекаєте після надання допомоги? Сплати рахунків? Чи може ми маємо вам чимось віддячувати?
Добре. А ви нам віддячити нічим не бажаєте?

Як це за що?
За сите життя протягом десятиліть, коли ви жерли дешеву нафту і газ, закриваючи очі на те, як це руйнує економіку України. За податки великих корпорацій, які навіть досі працюють у московії і заробляють гроші для ваших бізнесменів та збільшують ваш ВВП. За заробітки туристичних агенцій, які тисячами приймають московицьких туристів (які здебільшого заробили свої гроші не чесно) і завдяки їм процвітають готелі, ресторани і багато чого ще. За сотні мільйонів по всіх банках Європи та світу, які ви назбирали з московицьких вкладників і потім влили у власну економіку інвестиціями.

Чому ми, українці, маємо за все це платити власним життям, здоров'ям, сльозами наших дітей, зруйнованими та спаленими оселями? Чому?

Так, у нас крадуть, багато крадуть. І влада наша не чесна і не прозора. Але коли ви допомагаєте людині, у якої біда, ви питаєте чому вона витратила всі свої гроші і наробила багато боргів? Ви через необачність цієї людини припиняєте їй допомагати?

Якщо людина, якій ви даєте гроші, стовідсотково їх проп'є чи загубить - ви її потім у цьому звинувачуєте?
Я вважаю, що кожен, хто надає допомогу, а потім вимагає за це подяки - не помічник. він продає все, чим начебто допомагає. Але замість грошей за надане вимагає слів подяки, покори, безмежної вдячності... Такий "допомогальник" вважає, що купив довічний абонемент на слухняність того, кому допоміг.

Але ж це бізнес, а не співчуття. Це той самий бізнес на крові, про який так багато говорять і який так багато обговорюють.
Не хочете і не бажаєте допомагати - не допомагайте.Ми ж вас не примушуємо.
Тільки знайте, що у нас є приказка: хто правий - той попереду йде.

А ще розумні люди завжди кажуть: якщо хочеш від чогось відмовитись - уяви, що його вже нема і з'ясуй, чи стало тобі від того краще.

Анатолій ЯРОВЕД