Доба України
В доповнення до вчорашнього поста. І теж – із єврейської мудрості. Очевидно, для руху нації мало мати напрямок руху і оптимізм просування. Треба ще знати, в якому вимірі зрілості знаходимось.
Ось проникливо-пророчий погляд на це Шмуеля Аґнона (1988–1970) – «праведника Єрусалиму», письменника-нобеліанта, народженого, до речі, в галицькому Бучачі.
«В житті народу існує три доби. В першу добу нація маленька й слаба, зневажена своїми сусідами, котрі її впритул не помічають. І оскільки вона принижена і зневажена, інші інколи жаліють її і ставляться до неї поблажливо, як сильний чоловік по-доброму ставиться до слабкого.
Друга доба настає тоді, коли нація піднімає себе з приниження і стає дедалі сильнішою. Якщо її сусіди є мудрими, то вони започатковують з цією нацією дружні та братерські зв’язки, які йдуть на користь їм обом.
Якщо ж сусіди – люди немудрі, то вони ставлять цій нації палиці в колеса на кожному повороті, а насамкінець ідуть на неї війною. І новопостала нація починає захищатися, вона боронить себе мужньо і доблесно, бо знає, що коли потрапить до рук ворога, той не знатиме пощади. Тому вона не боїться брязкоту зброї і нападу ворожих вояків. І коли сусіди бачать цю безстрашність, вони укладають з цією нацією мир, прагнуть її дружби і починають вважати рівною собі. Спершу вони прагнуть її дружби винятково заради власної вигоди, відтак – задля вигоди обопільної, а потім вони починають допомагати одне одному…»
Всі прикмети навіч, що ми розпочали свою другу Добу. Перші прикмети нашої сили…
"Збирання попілинок".
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
Ось проникливо-пророчий погляд на це Шмуеля Аґнона (1988–1970) – «праведника Єрусалиму», письменника-нобеліанта, народженого, до речі, в галицькому Бучачі.
«В житті народу існує три доби. В першу добу нація маленька й слаба, зневажена своїми сусідами, котрі її впритул не помічають. І оскільки вона принижена і зневажена, інші інколи жаліють її і ставляться до неї поблажливо, як сильний чоловік по-доброму ставиться до слабкого.
Друга доба настає тоді, коли нація піднімає себе з приниження і стає дедалі сильнішою. Якщо її сусіди є мудрими, то вони започатковують з цією нацією дружні та братерські зв’язки, які йдуть на користь їм обом.
Якщо ж сусіди – люди немудрі, то вони ставлять цій нації палиці в колеса на кожному повороті, а насамкінець ідуть на неї війною. І новопостала нація починає захищатися, вона боронить себе мужньо і доблесно, бо знає, що коли потрапить до рук ворога, той не знатиме пощади. Тому вона не боїться брязкоту зброї і нападу ворожих вояків. І коли сусіди бачать цю безстрашність, вони укладають з цією нацією мир, прагнуть її дружби і починають вважати рівною собі. Спершу вони прагнуть її дружби винятково заради власної вигоди, відтак – задля вигоди обопільної, а потім вони починають допомагати одне одному…»
Всі прикмети навіч, що ми розпочали свою другу Добу. Перші прикмети нашої сили…
"Збирання попілинок".
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |